НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА
Інститут філософської освіти і науки Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова
Наукове товариство студентів та аспірантів Інституту філософської освіти і науки
ІНСТИТУТ РЕЛІГІЙНИХ НАУК СВ. ТОМИ АКВІНСЬКОГО
МГО «МОЛОДІЖНА АСОЦІАЦІЯ РЕЛІГІЄЗНАВЦІВ»
ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ СУЧАСНОГО МИСТЕЦТВА НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ МИСТЕЦТВ УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ КУЛЬТУРОЛОГІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ МИСТЕЦТВ УКРАЇНИ
З нагоди 5-річчя Інституту філософської освіти і науки НПУ імені М.П. Драгоманова

III Міжнародний науковий форум «Простір гуманітарної комунікації»: інституалізація академічної спільноти

24-26 вересня 2010

     Метою цього форуму є обговорення питань, проблем та перспектив формування та розвитку академічної спільноти. В основу Форуму покладені наступні проблеми: пошук форм взаємодії між вченими різних галузей соціо-гуманітарного знання; напрацювання практичних рекомендацій по оптимізації спілкування та обміну науковими досягненнями між вченими, групами, школами, науковими та науково-освітніми інституціями; осмислення питання наукової етики в контексті соціо-гуманітарного знання; обговорення трансформацій функції науки й вченого гуманітарія в сучасному світі.

     В рамках форуму плануються такі заходи:

• Міжнародна наукова конференція «Інституалізація академічної спільноти: форма і
• зміст сучасного науково-освітнього середовища»;
• I Міжнародна науково-практична конференція «Культурологія в просторі гуманітар-
• ної комунікації»;
• Установчі збори Української асоціації культурологів (УАК);
• Виставка наукових видань та презентації наукових проектів;
• Презентація донорів наукових та освітніх проектів.

Анкету учасника можна закачати тут

Міжнародна наукова практична конференція
«Інституалізація академічної спільноти: форма і зміст сучасного наукового середовища»

Напрям І. Форми та зміст академічної інституалізації.

Планується обговорити таке коло питань:

• Форми та види інтелектуальної традиції;
• Роль та значення наукових шкіл у інституалізації академічної спільноти;
• Формування наукової спадкоємності;
• Етичні проблеми інтелектуальної власності;
• Роль та значимість студентської науки в академічному середовищі;
• Зміна функції науки та науковця в сучасному світі;
• Роль та значення особистості в науці;
• Потенціал дисциплінарних концептів в епоху міждисциплінарності та трансдисциплінарності.

Напрям ІІ. Засоби академічної інституалізації.

Планується обговорити таке коло питань:

• Роль та значення наукових видань в формуванні академічної спільноти;
• Місце та значення інтернет-ресурсів в інституалізації академічної спільноти; електронні бібліотеки, анонімне та публічне рецензування, наукові сайти; використання соціальних мереж для наукової діяльності, тощо;
• Мета та завдання навчально-методичної літератури в науці та освіті;
• Формування мотивації до наукової діяльності;
• Забезпечення мобільності студентів та викладачів: навчання та підвищення кваліфікації;
• Академічні файнрайзінг;
• Популяризація науки: форми та виді.
• Заходи конференції будуть проходити в формати секційних доповідей, семінарів, відкритих лекцій, нарад, майстер-класів.

І Міжнародна науково-практична конференція

«Культурологія в просторі гуманітарної комунікації»

Напрям І «ФУНДАМЕНТАЛЬНА КУЛЬТУРОЛОГІЯ»

Секція 1. Культурологія як парадигма гуманітарного мислення

• Культурологія як специфічно пострадянська сфера гуманітарного знання. Співвідношення її з гуманітарними студіями на Заході.
• Докультурологічні рефлексії про культуру: філософія культури, соціальна та культурна антропологія, історія ментальностей, філософія мови та філософія мистецтва тощо. Адекватність застосування терміну «культурологія» щодо імпліцитних куль-
• турологічних явищ.
• Версії походження та процес інституціалізації культурології в пострадянському просторі.
• Проблема культурологічних наукових шкіл в Україні та поза її межами.
• Критичний аналіз стереотипів про культурологію.
• Доля культурології як culturology на Заході після Леслі Уайта.
• Британська традиція Cultural Studies та її вплив на формування культурантропологічної традиції в англомовному науковому світі.
• «Культурознавство» у країнах Центральної Європи: спільне та відмінне з пострадянською культурологією.
• Пріоритетні аспекти вивчення культури у класичних і некласичних парадигмах ку-
• льтурології.

Секція 2. Культурологія в системі гуманітарних дисциплін

• Простір міждисциплінарної комунікації як основа функціонування культурології.
• Співвідношення філософії культури та культурології: світоглядна база культурологічної науки.
• Етична проблематика в культурології. Біоетика та її роль у розвитку некласичних
• підходів у культурології.
• Класична і некласична естетика: інтеракція з культурологією.
• Сектор перетину мистецтвознавства і культурології.
• Сектор перетину релігієзнавства і культурології.
• Діалог культурології з богословською традицією.
• Культурологія, етнологія, етнографія, народознавство. Оформлення етнокультурології як окремої дисципліни.
• Шляхи взаємодії культурології та літературознавства.
• Співвідношення психології культури та культурологічного психоаналізу.
• Культурологія і соціологія культури. Зв’язок культурології із системою соціальних
• дисциплін.

Секція 3. Теоретична культурологія

• Теорія культури: теорія колективного чи індивідуального суб'єкта?
• Формування теорії культури і «філософські повороти» ХХ століття: «філологічний», лінгвістичний, антропологічний, наративний, візуальний.
• Пріоритетні моделі сучасної теорії культури: західний та пострадянський вектори.
• Проблема адекватності «наукових теорій культури»: від першої антропологічної «наукової теорії культури» Б.Маліновскі до синергетичного проекту «наукової теорії культури».
• Теорія моделей культури, культурна динаміка та культурогенетика.
• Філософія культури і теорія культури – проблема співвідношення теоретико-методологічної бази.
• Феноменологія та герменевтика як методи теоретичної культурології
• Текст, текстологія та інтертекстуальність в теорії культури.
• Інтерпретація та деконструкція як стратегії спілкування з текстом культури
• Діалогістика як філософсько-культурологічна модель. Концепти Чужого, Іншого, Третього в контексті теорії культури.
• Теорія «транскультури» як гуманітарний метапроект ХХІ століття: pro et contra.
• Мультикультуралізм та його значення для теорії культури.
• «Історія ідей», «історія понять» та «концептотворчість», «термінотворчість» в теорії культури.
• «Мікроісторія» та «макроісторія» в культурологічних студіях.
• Семіотика культури: семантика мистецтва та явищ повсякденності.
• Психоаналіз від Фройда до Міллера як спосіб культурологічної інтерпретації та створення культурологічних теорій.
• Концептуалізація візуальності: школи і напрямки.
• Медіафілософія і медіакультура: концепції, теорії, поняттєвий апарат.
• Теорія кіберкультури, дигітальної культури та віртуальної реальності.

Секція 4. Актуальні підходи історичної культурології

• Провідні методологічні напрями досліджень історичної культурології: класичні та некласичні підходи.
• Роль історіософії у розвитку культурологічного знання.
• Моделі динаміки культури.
• Лінійність та циклізм в історії культурологічної думки: від класичної до некласичної версії.
• Періодизація світового культурно-цивілізаційного процесу як проблема історичної культурології: методологічні підходи.
• Архетипи та культурні універсалії. Культурна конфігурація. Картина світу як основакультурної конфігурації: космологічна, антропологічна, гносеологічна моделі.
• Культурологія Сходу і Заходу та методологічні засади культурної компаративістики.
• Проблема прикордонних культур. «Буття в проміжку» як ознака культурної ідентифікації маргінального суб’єкта.
• Антропологічні перспективи техногенної цивілізації.
• Слов’янські культури: культурологічний аналіз картини світу.
• Етноцентризм та космополітизм як тенденції розвитку слов’янської культурної самосвідомості
• Українська культура на перехресті культур: проблеми ідентичності та толерантності.
• Концепт національної ідеї та поліфонія шляхів його інтерпретації.

Напрям ІІ
«ПРИКЛАДНА КУЛЬТУРОЛОГІЯ»

Секція 1. Культурологічна освіта

• Культуролог як носій нового типу ментальності: нова формація гуманітаріїв чи «формування культурної особистості»?
• Культурологія як гуманітарія (humanities) та проекти «культурологізації освіти»: розформування класичної дисциплінарної системи, впровадження проблемноорієнтованого підходу, культурологізація середньої та вищої непрофільної школи.
• Сучасні педагогічні парадигми: синергетична, постмодерністська, психологічна (та ін.) в культурологічній освіті.
• Педагогічна культурологія як науково-освітня концепція.
• Феноменолого-герменевтичний підхід в культурологічній освіті.
• «Методика викладання культурологічних дисциплін»: засади, розвиток, співвідношення з науковою методологією культурології.
• Болонський процес: соціокультурні та світоглядні виміри. Адекватність впровадження норм Болонського процесу в гуманітарній (культурологічній) освіті.
• Застосування культурологічних методів у викладанні інших гуманітарних дисциплін: проекти і перспективи.
• Освітні стратегії школи діалогу культур та діалого-культурологічного підходу освіті.
• Інноваційний досвід викладання культурології в університеті (базовий та загальноосвітній рівень).
• Викладання культурології та художньої культури в середній школі: українські інновації, російський досвід.
• Практика міжнародних та міжрегіональних культурологічних стажувань та обміну
• фахівцями (науковими співробітниками та викладацькими кадрами).

Секція 2. Культурологічні проблеми мистецтва

• Проблема визначення поняття «художня культура».
• Методологічна специфіка культурологічного аналізу мистецтва.
• Класичний дискурс естетики та його трансформації в культурології. «Мистецтво Істини» та естетика зачарування.
• Некласична естетика авангарду і постмодернізму.
• Естетичні проблеми актуальної художньої практики.
• Айстезис і семіозис.
• Літературний текст як зразок світоглядної рефлексії: філософсько-культурологічний та семіотичний аналіз творів художньої літератури.
• Домінанта візуального мистецтва в сучасному художньому просторі.
• Формальний аналіз художньої мови.
• Медіамистецтво і проблема його жанрової специфіки (відео-арт, відеоінсталяція, net.art, sms-art, інтерактивне мистецтво, science-art, mobilephone-art, mail-art).
• Теорія моди: естетико-культурологічний ракурс.
• Кінематограф: культурологічна інтерпретація, кінознавство, кінокритика.
• Практика культурологічних кінолекторіїв та кіно семінарів.

Секція 3. Прикладні аспекти діяльності культурних інституцій

• Актуальні проблеми менеджменту культури.
• Культурні інституції та культурні проекти та їх роль у розвитку культурного середовища.
• Культурна політика зарубіжних культурних центрів (дипломатичних представництв та громадських організацій) в Україні.
• Суспільно-політичні аспекти прикладної культурології. Культуролог як експерт в структурах влади.
• Музей як освітня модель конструювання картини світу: прагматичний, естетичний і мистецтвознавчий напрями освітньої діяльності музеїв.
• Сучасне мистецтво у класичному музеї.
• Актуальні проблеми та інноваційний досвід музейної педагогіки. «Візуальне мислення» і «візуальна грамотність» в методології музейної педагогіки.
• Моделі комунікації та механізми арт-терапії в освітній практиці художнього музею.
• Традиційні та електронні бібліотеки.
• Теоретичні та методологічні засади феномену кураторства
• Менеджмент галерейної справи: створення каналів комунікації між художником і глядачем.

Попередня програма конференції:

24.09.2010 р. – Приїзд та поселення учасників. Відкриття форуму. Круглі столи, майстер-класи, презентації, лекції.
25.09.2010 р. – Робота секцій та секційних заходів.
26.09.2010 р. – Вільний день. Від’їзд учасників.

ЯКЩО ВИ ЗАЦІКАВЛЕНІ У ПРЕДСТАВЛЕННІ СВОЄЇ НАУКОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ, УСТАНОВИ ЧИ СВОГО ПРОЕКТУ В РАМКАХ ФОРУМУ, ТО ВИ МАЄТЕ МОЖЛИВІСТЬ ПОДАТИ ЗАЯВКУ НА УЧАСТЬ ДО 20 СЕРПНЯ 2010 РОКУ

Організаційні питання:
Робочі мови конференції: українська, російська, англійська
Вимоги до тез:
Для участі у конференції необхідно надіслати електронною поштою на адресу оргкомітету
(обов’язкова тема листа - «ПГК-3») тези доповіді, а також заповнену анкету учасника.
Слід відправляти матеріали та анкету як вкладені файли, названі таким чином: прізвище
та ініціали автора із вказаним типом файлу (тези, анкета), наприклад: Іванов Костянтин
Костянтинович. Тези доповіді.doc, Іванов Костянтин Костянтинович. Анкета.doc
Тексти тез мають бути набрані у редакторі WinWord-97 (і наступні версії); шрифт Times
New Roman; розмір шрифту 12; інтервал одинарний; поля: верхнє 2 см, нижнє 2 см, ліве 2
см, праве 1,5 см. Абзац – 0,5 см. Обсяг тез до двох сторінок.
На першому листку тез має бути зазначено (титул матеріалу):
Прізвище, ім’я, по-батькові автора, його посада та назва навчального чи наукового закла-
ду, який він представляє, місто, назва напрямку та секції (за наявністю), на якій планує
виступати (шрифт титульного напису Times New Roman, розмір шрифту – 14, із застосу-
ванням напівжирного та курсивного підкреслення), назва роботи (шрифт Times New
Roman, розмір шрифту – 16, із застосуванням напівжирного підкреслення).
Зразок оформлення титулу тез:
Іванов Костянтин Костянтинович, студент Інституту філософської
освіти і науки
Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, Київ
Напрям ІІ: Прикладна культурологія
Секція 1: Культурологічна освіта
«Культурологічна освіта в Україні: стан та перспективи»
Якщо автор(-и) бажає(-ють) включити до тез список літератури, то він подається в кінці
тез (не більше п’яти назв) у алфавітному порядку. У список літератури включається тільки
та література, на яку є посилання в тексті. Посилання у тексті вказуються у квадратних
дужках: порядковий номер джерела та сторінка (наприклад, [1, с 134-135]) або посилан-
ням на діючий Інтернет-ресурс.
Матеріали слід надсилати до 1 вересня 2010 року за адресою: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
УВАГА! Обов’язкова тема листа – «ПГК-3»
Організаційний комітет залишає за собою право відбору, а також внесення правок до наді-
сланих матеріалів.
Відібрані тези виступів будуть опубліковані на сайті Наукового товариства студентів і ас-
пірантів Інституту філософської освіти і науки (http://ntsa-ifon-npu.at.ua//) до початку ро-
боти конференції.
Виступ на конференції одного доповідача повинен тривати 3-5 хвилин (тезовий виклад
основних ідей), тому перед роботою пропонується ознайомитись із змістом доповідей се-
кції на сайті http://ntsa-ifon-npu.at.ua// в розділі «Простір гуманітарної комунікації - 2010».
Учасники, які взяли участь в роботі конференції, протягом місяця можуть подати статті,
які будуть надруковані в спеціальному виданні часопису Інституту релігійних наук св.
Томи Аквінського «Колегія». Автор, що надіслав текст в Оргкомітет, але не виступив з
ним на конференції, не може претендувати на публікацію.
Матеріали, які не відповідають вимогам або надіслані пізніше зазначеного терміну, до ро-
згляду не прийматимуться.
В разі потреби (необхідно вказати в анкеті) Оргкомітет може вислати офіційне запрошен-
ня для учасників.
Поселення в готелі буде відбуватися 23-го вересня та 24 вересня з 9.00 до 12.00.
На жаль, організаційний комітет не має можливості покрити витрати на проживання та
харчування.
ВАРТІСТЬ ПРОЖИВАННЯ: від 80 до 200 гривень (11-26 доларів США).
РЕЄСТРАЦІЯ учасників 24 вересня о 11.00
(Центральний корпус, зал засідання Вченої ради (231 аудиторія), вул. Пирогова, 9)
Заплановані екскурсії по м. Києву
УЧАСТЬ У КОНФЕРЕНЦІЇ БЕЗКОШТОВНА
З усіх питань, що стосуються конференції, можна звертатись за електронною
адресою оргкомітету:
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. та сайт
http://ntsa-ifon-npu.at.ua/
та за телефоном +380936026086