Відповідно до Указу Президента України від 08 грудня 2008 року №1149/2008 «Про Всеукраїнський тиждень права» названий захід проводиться щороку в тиждень, що включає 10 грудня – День прав людини, та відзначається на знак проголошення Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році «Загальної декларації прав людини». Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2018 року № 681-р «Про затвердження плану заходів з проведення у 2018 році Всеукраїнського тижня права» передбачено проведення протягом 10-14 грудня низки інформаційно-роз’яснювальних заходів (навчань, бесід, екскурсій,  висвітлення у соціальних мережах тощо) з питань забезпечення додержання та поваги до прав і свобод людини й громадянина, запобігання їх порушенням з метою підняття рівня правової культури та набуття необхідного рівня правових знань.

     Означені у розпорядженні заходи приурочені до річниці прийняття «Загальної декларації прав людини» та спрямовані на підвищення обізнаності громадян щодо міжнародних стандартів прав людини та механізмів їх реалізації та захисту.

    Згідно з планом проведення  Всеукраїнського тижня права на факультету політології та права 10 грудня 2018 року відбулось його відкриття, де декан факультету, доктор історичних наук, професор Богдан Андрусишин зазначив, що сьогодні виповнюється 70 років із дня ухвалення Загальної декларації прав людини. Перша стаття Декларації проголошує, що всі люди «народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах».

     За ініціативи юридичної клініки Центр правничої допомоги НПУ імені М.П. Драгоманова та її керівника адвоката, кандидата юридичних наук, доцента, професора кафедри галузевих юридичних дисциплін Лесі Дубчак для студентів пройшла цікава та пізнавальна лекція «Медіація як альтернативний інноваційний метод вирішення спорів». Лектором виступила адвокат, учасник програми «Адвокат майбутнього», керуючий партнер ЮК «Закон перемоги» Марина Саєнко, яка розповідала про медіацію. Вона відзначила, що медіація – це процес посередництва, який допомагає конфліктуючим сторонам дійти консенсусу, знайти спільне взаємовигідне для обох сторін рішення. Незалежний посередник, який допомагає знайти таке рішення, і є медіатором. А сама медіація ґрунтується на трьох принципах: добровільність, конфіденційність, незалежність та нейтральність медіатора.

     Для України це явище досить нове і недостатньо поширене у порівнянні з іншими країнами. І хоча медіатори в Україні вже працюють, закону, який би регулював цю діяльність, ще немає. Люди, які за своєю професійною діяльністю мали б добре знати, що таке медіація – депутати, представники Міністерства юстиції, судді, юристи та адвокати – часто не зовсім розуміються на цій темі. І це професіонали! А що вже говорити про простих людей? Тут рівень обізнаності дуже низький.

    Марина Саєнко звернула особливу увагу на можливість застосування медіації у школі, де останнім часом частішають конфлікти між дітьми, набуває поширення явище «булінгу». Протидіяти цим негативним тенденціям, на нашу думку,  повинні, насамперед, вчителі правознавства, підготовка яких в Україні сьогодні зазнає певних труднощів. У статті «Нова українська школа і права людини» у газеті «Освіта» від 22-29 серпня 2018 року професори Богдан Андрусишин та Радим Губань зазначають: «…Нова українська школа залишиться без кваліфікованого вчителя правознавства…правознавство чи курс з прав людини буде викладати, приміром, учитель образотворчого мистецтва, який упродовж навчання у закладі вищої освіти не відвідував навіть загального курсу з основ правознавства,  оскільки він не є обов’язковим…».

Факультет політології та права