Рік тому нас покинув Анатолій Тимофійович Авдієвський. Він відійшов у вічність, але залишив по собі пам'ять, любов колективу, своїх учнів, які гідно продовжуватимуть його традиції. У стінах університету пройшов ряд заходів на його честь під спільною назвою І Міжнародні науково-практичні читання пам’яті академіка Анатолія Авдієвського.

     Увесь тиждень в університеті панувала особлива атмосфера. Розпочався він з поминальної панахиди у Свято-Володимирському Патріаршому кафедральному соборі за участю Національного заслуженого академічного хору імені Г. Верьовки, якому віддав 50 років життя наш Маестро. А далі – дев’ятий всеукраїнський музичний фестиваль-конкурс «Пролісок», онлайн-конференція з проблем мистецької освіти, урочисте відкриття аудиторії-кафедри імені Анатолія Авдієвського та концерт-реквієм «Пам’яті Великого Маестро Анатолія Авдієвського», де виступали хорові колективи нашого факультету мистецтв – «Павана» (художній  керівник  – Людмила Байда), «Червона калина» (художній  керівник  – Дмитро Радик), «Дзвін» (художній  керівник – Галина Савчук), хор іноземних студентів (художній керівник – Інна Коваленко) і, звичайно ж, Національний заслужений академічний хор імені Г. Верьовки під керівництвом Зеновія Корінця.

  Декан факультету мистецтв імені А. Авдієвського Василь Федоришин, який проводив вечір-спомин, не раз нагадував аудиторії, якою Величчю був Анатолій Тимофійович, скільки сил та наснаги він віддав для плекання української пісні і виховання молоді.

  У кожного в очах стояли сльози, а в душі – біль через втрату видатної людини, яка своїм талантом запалювала серця. Кожен у залі згадував свої таємниці спілкування з Великим Маестро: перше знайомство, роботу, зустрічі, концерти…

  Вечір вшанування пам’яті був оповитий спогадами. Ректор університету Віктор Андрущенко згадував: «Ми часто розмірковували і сперечалися з ним щодо сутності пісні, її мети у житті кожної людини, формування пісенної культури нації. Він Вчений, Педагог, Вихователь молодого покоління. Анатолій Авдієвський умів донести пісню до серця кожного. І він пішов від нас так раптово… Але його творіння залишилися з нами, ми бачимо його на екрані, ми чуємо його у пісні. Ми бережемо і шануємо його пам'ять, продовжуючи його справу. Я щасливий, що знав таку людину. Я любив і люблю Анатолія Тимофійовича».

   Згадувала про дитячі роки, трепетне ставлення до музики, української пісні і надзвичайну любов до своєї справи сестра А. Авдієвського. «У нього був бездоганний слух, він уловлював кожну фальшиву ноту. Він горів своєю роботою, скрупульозно готувався до кожної зустрічі. Анатолій любив музику і жив нею», – ділилася спогадами  Валентина Тимофіївна.

   23 березня драгоманівці на чолі з ректором В. Андрущенком, вшановуючи пам'ять Анатолія Авдієвського, поклали квіти до його могили на Байковому кладовищі.

   Ми надіслали на небеса вісточку – наш колектив великої Драгоманівської родини, як і вся Україна, увесь світ, пам’ятаємо Вас, Анатолію Тимофійовичу… І всі теплі слова, кожна виконана пісня про Вас і на Вашу честь. Світла Вам пам'ять…

Прес-служба університету