12 листопада 2013 року кафедра культури української мови провела в Національному педагогічному університеті імені М. Драгоманова велике свято рідної мови – Всеукраїнську науково-практичну конференцію «Українська мова вчора, сьогодні, завтра в Україні і світі». Ця подія була присвячена Дню української писемності та мови, а також 200-літтю від дня народження Тараса Шевченка – «нашого дорогого скарбу, коштовного самоцвіту українського».

На початку прозвучала пісня «Мова єднання», яку виконала студентка IV курсу Інституту мистецтв Кренько Юлія.

Самих лише пісень, віршів на честь української мови замало для її відображення. Українська мова має бути не тільки святковим атрибутом, що його дістають зі сховків із нагоди якихось урочистостей, а щоденним знаряддям роботи нашого розуму й серця, формою прояву інтелектуальних здібностей та творчих сил, усієї нашої духовної сутності.

Утвердження рідної мови – це щонайактивніше послугування нею в щоденному вжитку, це органічне звернення до неї як до єдиного джерела вияву своєї особистості.

З великим чуттям слова – ваговитого, літературного, продуманого, насиченого, що проникає в саму душу, звернувся до учасників свята ректор Національного педагогічного університету імені М. Драгоманова, академік НАПН України, член-кореспондент НАН України, доктор філософських наук, професор Віктор Андрущенко, який докладно розповів про роль мови у професійній діяльності педагога. Віктор Петрович зауважив, що в педагогічному університеті всі без винятку студенти мають знати й послуговуватися українською літературною мовою.

Вела конференцію завідувач кафедри культури української мови, професор, академік АНВО України Світлана Шевчук. Вона вміло, доречно цитувала вислови про українську мову перед кожною доповіддю.

Прозвучала пісня у виконанні бандуристів під керівництвом заслуженої артистки України Валентини Петренко, якій ректор вручив подяку за дбайливий розвиток творчих здібностей студентів і неоціненну допомогу в підготовці та проведенні конференції.

Найбільші надії щодо збереження української мови, піднесення престижу в Україні та в усьому світі, зміцнення її статусу та поліпшення її стану старше покоління, покладає на молодь.

Мова – золото-пшениця

Слів – як зерен на току

Не вмістити цю скарбницю

В товстелезнім словнику.

Напередодні свята кафедра культури української мови провела конкурс «Знавець української мови», у якому взяли участь 46 студентів.

I місце посіли – Олена Тригуба (Інститут української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка), Олена Зубрейчук (Інститут соціальної роботи та управління), Людмила Крамаренко (Інститут управління та економіки освіти)

II місце – Зоряна Шевчук (Інститут політології та права), Ольга Коркодим (Інститут соціальної роботи та управління).

III місце – Владислава Стуженко (Інститут філософської освіти та науки), Тетяна Андреєва (Інститут іноземної філології), Інга Кулумбегова (Інститут іноземної філології).

Нагороджував переможців та призерів грамотами та цінними подарунками проректор з навчально-методичної роботи гуманітарних інститутів НПУ, доктор історичних наук, професор Богдан Андрусишин, який також запропонував присутнім виступ на тему «Мова як один із атрибутів держави».

З цікавою доповіддю «Іноземні інтернет-ресурси з вивчення української мови» виступив проректор з дистанційної освіти та інноваційних технологій навчання Драгоманівського вишу, доктор фізико-математичних наук, професор Анатолій Кудін.

Зі змістовними доповідями виступили також голова осередку «Просвіта» НПУ імені М. Драгоманова, академік АН ВО України, кандидат фізико-математичних наук, професор Іван Горбачук та професор кафедри сучасної української мови Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, академік АН ВО України, доктор філологічних наук Юрій Мосенкіс.

Попри всі наймодерніші й швидкісні інформаційні системи, основною одиницею інформації залишається живе людське слово, яке несе в собі не лише зміст і значення, але й духовну енергію, оскільки його носієм є людина як духовна істота.

Уже кілька років поспіль у святковому заході бере участь доктор філологічних наук, професор кафедри української мови НПУ Олександр Леута, який цього разу виголосив доповідь «Сучасні комунікативні технології та мовознавство».

Нову періодизацію інформаційного суспільства обґрунтував кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, член національної спілки журналістів України Іван Забіяка.

У конференції брали участь викладачі, аспіранти та студенти багатьох навчальних закладів України, серед яких Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національний авіаційний університет, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Національний університет харчових технологій, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Національний університет цивільного захисту України (Харків), Національний технічний університет України «КПІ», Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця, Національний університет харчових технологій, Національна академія статистики, обліку та аудиту, Національний університет біоресурсів та природокористування України, Університет сучасних знань, Донецький національний технічний університет, Дніпропетровський національний університет ім. О.Гончара, Івано-Франківський національний медичний університет, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Східноєвропейський (Волинський) національний університет імені Лесі Українки, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, Національний університет садівництва, Ізмаїльський педагогічний інститут, Київський регіональний центр оцінювання якості освіти, Спеціалізована школа І–ІІІ ступенів № 246 м. Києва з поглибленим вивченням англійської мови, ЗОШ № 80 м. Києва.

Насамкінець учасники конференції висловили свої враження від свята.

На сьогодні вже чимало зроблено задля утвердження на вседержавному рівні рідного нашого слова, піднесення його статусу та поліпшення функціонування. Проте незрівнянно більше треба ще зробити! Адже доля мови, так само, як і всієї Української держави, залежить тільки від її громадян, від їх духовної висоти, патріотизму, національної свідомості.

Тож єднаймо зусилля в праці задля її убезсмертнення! Вірмо в розквіт нашої рідної мови і своєю діяльністю наближуймо його, продовжуймо свій історичний хід із рідним словом на вустах.

Вл. інф.