Перехід на новий рівень у відносинах з ЄС, документальне оформлення якого завершиться підписанням Угоди про Асоціацію та Зону вільної торгівлі і подальшою їх ратифікацією країнами-членами ЄС, є логічним результатом ґрунтовної підготовчої роботи українського суспільства та органів державної влади, у тому числі, в гуманітарній сфері. У цьому контексті одним з найбільш важливих напрямків подальшої інтеграції України до ЄС є гармонізація українського законодавства відповідно до європейських норм і стандартів у науковій та освітній сферах.

Проте, шлях України до ЄС має бути «рухом на зустрічних курсах». Крокам України, спрямованим на європейську самоідентифікацію, має відповідати чітке дотримання керівництвом ЄС принципу європейської політики сусідства «більше підтримки для більших реформ», а оцінка результатів реформ мусить бути справедливою та об'єктивною. Тут наріжним каменем двосторонніх відносин на осі Київ-Брюссель має стати визнання Євросоюзом європейської ідентичності України та надання чіткої перспективи членства в ЄС у майбутньому.

Саме формування такої європейської ідентичності українського суспільства є головною метою реформування її гуманітарного сектору, наукової та, перш за все, освітньої сфери. Формування європейської свідомості молодих громадян, їх навчання у відповідності до освітніх норм країн ЄС мають стати фундаментом для повноцінного та швидкого включення України до європейського цивілізаційного простору.

Необхідно зазначити, що Україна зацікавлена у залученні інвестицій з ЄС для розвитку системи української освіти, а також розбудови зв'язків із науково-дослідними та освітніми установами країн ЄС. З другого боку – українські ініціативи в гуманітарній сфері сприятимуть інтенсифікації розвитку міжнародних зв'язків установ вищої освіти країн ЄС.

У цьому контексті на особливу увагу заслуговує підготовлена українськими фахівцями «Педагогічна Конституція Європи», тезам якої притаманний інтеграційний характер, та які ефективно можуть бути адаптовані до традицій і національних особливостей будь-якої країни ЄС.

Важливим аспектом є те, що Україна стала ініціатором та провідним фундатором новітніх інноваційних методик і передових освітніх технологій, ефект від впровадження яких значно перевищить обсяг інвестицій Європейського Союзу для імплементації положень «Педагогічної Конституції Європи».

Положення «Педагогічної Конституції Європи» передбачають створення своєрідного консорціуму європейських університетів педагогічного профілю, визначення й формування єдиної шкали цінностей, які могли б бути покладеними в основу навчально-виховного процесу в усіх країнах ЄС. Важливим внеском України в європейські об'єднавчі процеси може стати відродження гуманістичних сутностей, повернення їх у соціальний простір за зразком українських гуманітарно-освітніх традицій і педагогічної школи Макаренка та Сухомлинського.

Крім того, «Педагогічна Конституція Європи» актуалізує питання уніфікації та стандартизації форм організації освіти, взаємного визнання дипломів країн ЄС та СНД, що є надзвичайно важливим для України.

Абсолютно переконані, що підтримка європейськими країнами української ініціативи дозволить значно інтенсифікувати взаємовигідну співпрацю та координацію зусиль науковців й експертів у гуманітарній сфері, активізує та розширить взаємодію в рамках міжнародного освітнього обміну викладацькими, аспірантськими та студентськими кадрами, сприятиме входженню України не лише в освітній, але й у цивілізаційний європейський простір, поступово формуючи нового українського громадянина – демократичного та відповідального, соціально-активного та гуманістичного, впевненого в собі й своїй країні, проте – толерантного до інших. Такого громадянина, який спільно з іншими європейцями зробить свій вагомий внесок у розбудову нашого європейського дому.

Микола БОЙЧУК

доктор філософських наук,

професор НПУ імені М.П. Драгоманова