Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова

Міжнародна науково-практична конференція «Наукова еліта у розвитку держав» зініційована й започаткована позаторік Національним педагогічним університетом імені Михайла Драгоманова та Інститутом екології, економіки й права знайшла широкий резонанс у світових наукових і громадських колах, адже підняла проблему ролі еліти країни у державотворчих, освітніх процесах.

9-10 жовтня 2012 року ця наукова подія у столиці України проходила вже вдруге, об’єднавши під своєю тематикою не лише вчених, але й політичних і громадських діячів, безпосередніх практиків-освітян, представників медіа. Конференція суттєво розширила свої тематичні вектори, де метою обговорення стала роль наукової еліти у стратегічних напрямах розвитку держав, основних засад формування та підтримки майбутньої наукової еліти.

До участі в заході долучилися вчені з Молдови, Польщі, Російської Федерації, Словацької і Чеської республік. Свої погляди на розуміння сутності наукової еліти висловили представники Адміністрації Президента України, Верховної Ради, Кабміну, академіки Національної академії наук України, Національної академії педагогічних наук України, дослідники з галузей соціально-гуманітарних, природничих, екологічних, економіко-правових наук.

Відкрив пленарне засідання міжнародної конференції ректор університету-організатора, доктор філософських наук, професор Віктор Андрущенко. «Приємно, що завдяки цьому дійству Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова ще раз впише своє ім’я у світову історію, - наголосив Віктор Петрович, - адже він ще раз зібрав у своїх стінах таку плеяду інтелектуальної еліти, яку я бачу зараз у цій залі».

Свої слова привітання на адресу учасників висловив президент НАПН України, доктор філософських наук, професор Василь Кремень. Зокрема Василь Григорович окреслив актуальність висунутої тематики і для української держави загалом. На думку академіка, це обумовлено не так суб’єктивними чинниками, як об’єктивними процесами змін, що відбуваються в сучасному цивілізованому суспільстві. До таких науковець відніс зміну типу прогресу. «Перехід людства до інформаційного типу прогресу і формування суспільства знань вимагає більшого продукування знань, - переконаний Василь Григорович, - і сутнісного олюднення цих знань, тобто надання можливостей отримувати освіту кожному громадянину».

Безумовно вирішення таких завдань без потужної наукової еліти в сучасності практично неможливе. Це вимагає особливої уваги до формування самої наукової еліти, як і взагалі до підготовки особистості до життя і діяльності під впливом суспільства, що суттєвим чином постійно змінюється і ускладнюється.

«Ми повинні змінити освіту так, щоб вона не зводилася лише до засвоєння певної суми знань, як це іноді, поки що буває. – переконаний пан Кремень. - В активному навчальному процесі повинно реалізовуватися як мінімум ще дві функції освіти: потрібно навчити дитину навчатися упродовж життя і використовувати вже отримані знання». Іншими словами, на думку президента НАПН, варто формувати «людину знань». За таких умов наступним досягненням стане нова формація потужної наукової еліти, яка буде сучасною і спроможною відповідати на виклики суспільства.

Серед обставин, що підвищують значимість ролі наукової еліти в сьогоденні, опинилися й нові умови, в яких функціонує сучасна людина, а конкретніше багатовимірність інформаційно-комунікаційного середовища. Саме представники наукової еліти країни здатні підготувати людину до нових умов життя. Виклики глобалізації, що суттєвим чином ускладнюють всю систему суспільних відносин і обумовлюють ту обставину, що частина функцій, які раніше виконувалися в рамках держави, тепер набувають планетарного характеру. За словами Василя Кременя, формування у глобальному просторі взаємодії різних націй і різних держав вимагає, щоб національна наукова еліта кожної країни була здатна співпрацювати. Власне пан Кремень саме й підняв питання формування такого поняття як «національна наукова еліта». «Ми є свідками появи глобальної наукової еліти слідом за глобалізацією світу. Це знову ж таки завдання освітньої системи й наукових шкіл», - зауважив Василь Григорович.

Спільною думкою учасників конференції стало й розуміння та роль наукової еліти у процесах розвитку держави, яка може бути ефективною лише в умовах, коли вона ґрунтується на демократичних принципах законотворення. Це актуально в цілому для багатьох країн світу, але Україна тут посідає чи не головне місце. «Наша держава ще зовсім молода й в певних сферах суспільного життя і аспектах державотворення вона знаходиться поки в перехідному періоді, що вимагає особливої відповідальності громадськості й ролі еліти держави», - наголосив президент НАПН. У приклад цього науковець навів усвідомлення цієї проблеми на рівні високого керівництва країни та створенні дорадчого органу при Президентові України Віктору Януковичу Конституційної Асамблеї, куди входять близько ста фахівців – представників наукової і політичної еліти держави. Це один з позитивних прикладів зацікавленості країни в участі еліти в подальшій розробці конституційних засад функціонування держави.

Власне на такій тематиці зосередив свій виступ і спеціально уповноважений радник Прем’єр-міністра України, академік НАПН, доктор філософських наук, професор, співголова Наглядової ради НПУ Анатолій Толстоухов.

«Коли ми говоримо про наукову еліту у розвитку держав, ми повинні розуміти, що через крапку говоримо і про суспільство, і про особистість зокрема, - констатував Анатолій Володимирович, - Окрім того, наукова еліта – це не лише щось таке, що торкається безпосередньо фундаментальних або прикладних наук, тому що сучасна політика без наукової складової неможлива». Така теза радника Прем’єр-міністра стала безпрецедентною, оскільки виводила науковців на розуміння великої політики через призму наукового знання.

Виходячи з історії, сьогодення і майбутнього України, приходить усвідомлення, що, як держава проходить свій певний шлях становлення, разом з нею цей шлях проходить її еліта. «Щоб стати на рівні з високорозвиненими країнами світу, нам потрібна не просто модернізація, а прискорена модернізація, яку неможливо здійснити без наукової складової», - переконаний Анатолій Толстоухов. Поява такої нової наукової еліти дозволить громадськості країни усвідомити, що у глобальному світі, де ми теж виступаємо суб’єктом, шлях пролягає не на Захід чи на Схід, а у новий світовий порядок.

«Оскільки ми, ще не подолавши кризу історії, вже потрапили в кризу перспективи, то мусимо знати, що навіть з точки зору демографії, якщо хочемо бути готовими реагувати на виклики епохи через 40-50 років, наша сучасна політика має бути політикою стратегічного планування, що знову ж таки неможливо без науки», - обґрунтував пан Толстоухов.

Тезою академіка, що перевернула думку багатьох учасників конференції і разом з тим знайшла чимало прихильників серед них, стала роль наукової еліти у формуванні нового типу особистості, яка буде займати провідне місце в світовому просторі, який переходить від соціально-економічних показників розвитку до політики цінностей і ціннісних вимірів того, що відбувається з державою і людством в цілому. Адже саме особистість, на думку науковця, є тим ключем, за допомогою якого суспільство відчинятиме двері цілісного світу, формуючи характер збалансованого розвитку країни. Продовжив свою думку Анатолій Володимирович власними віршами:

«Я – причина, я – и цель,

Я – мотив и средство.

Бьется целостность во мне,

Чтоб стать умным сердцу,

Чтобы добрым стать уму

И в союзе этом

Обступившую нас тьму

Разорвать рассветом!»

Наблизити цей «світанок», переконаний пан Толстоухов, завдання наукової еліти держави і світу, відданої принципам гуманізму, народності й інтелекту. Творення ж такої еліти варто починати не лише з наукових установ, а ще зі шкільної парти.

Таку думку під час пленарного засідання конференції висловив народний депутат України, академік НАПН, президент Малої академії наук України, що стала співорганізатором заходу, доктор фізико-математичних наук, професор Станіслав Довгий. Зокрема було зауважено на важливості підтримки конференції такого масштабу з боку провідного педагогічного вищого навчального закладу. Якраз університет сьогодні є основною інтелектуальною, методичною і практичною базою, яка готує вчителів майбутнього, плекає талановиті наукові кадри й закладає у педагогічний процес моменти, яким присвячена конференція.

Аналізуючи світову ситуацію зі шкільною і позашкільною освітою, Станіслав Олексійович окреслив стратегічні проекти Малої академії наук, спрямовані на виховання наукової еліти держави починаючи з учнівського віку. Базою для таких проектів став у тому числі й міжнародний досвід, чому сприяла І міжнародна науково-практична конференція «Наукова еліта у розвитку держав». До прикладу пан Довгий навів методику французького підходу «Руки в тісті», винайденого, до речі, Нобелівським лауреатом, вченим-педагогом з українським, волинським корінням Жоржом Шарпаком. Мова йшла про те, що дитину слід виховувати з самого малечку, використовуючи природну допитливість і цікавість. Нові ініціативи МАН і передбачають започаткування проектів у дитячих садочках, позашкільних навчальних закладах України, серед учнів середніх класів з написання невеликих наукових робіт. Мета цих заходів – перетворити дитину зі спостерігача на учасника процесу пізнання, задавши таким чином базу формування її особистості. «Перетворити дитину з резервуара знань у фонтан ідей – це повинно стати й завданням наукової освітньої еліти», - переконаний Станіслав Олексійович.

З цим погодився і заступник голови Київської міської державної адміністрації, доктор історичних наук, професор Леонід Новохатько. Чиновник наголосив на винятковому значенні події, що змогла об’єднати в одній аудиторії представників освіти і науки кількох країн, керівників наукових установ, народних депутатів і представників провладних структур, а також журналістів. Це означає, що тематика конференції не зосередиться лише у вузьких колах обговорення, але буде доступною для ознайомлення широкій громадськості й знайде своє практичне втілення. Серед інформаційних партнерів заходу такі відомі медіа, як спеціалізовані видання «Освіта», «Освіта України», газета «Позашкілля», «Педагогічні кадри», інтернет-портал «Золота еліта України», чимало українських і зарубіжних видавництв.

Зокрема під час конференції громадськості України було презентовано 13 поважних наукових видань вітчизняних і зарубіжних дослідників, що побачили світ в українських і закордонних видавничих домах. Серед таких уже добре відомі книги Віктора Андрущенка «Світанок Європи», Василя Кременя «Філософія антропоцентризму в освітньому просторі», що була представлена вперше польською мовою, посмертне видання Почесного професора НПУ Тадеуша Новацького «Світ мрій», всесвітньовідома «Педагогіка і психологія» Сергія Максименка, «Основи психопедагогічної корекції» Віктора Синьова, «Організація вільного часу дітей у Польщі» провідної дослідниці з позашкілля Олени Биковської. Особливу увагу у глядачів отримав проект Анатолія Толстоухова «Україна – Європа», що відкривав відомі й забуті сторінки з історії і міжнародних відносин української держави та країн європейського простору. Вперше в Україні були представлені видання іноземних вчених та часописи. Організовані спільно зусиллями кількох вищих навчальних закладів Польщі, України і Словаччини. Свої думки щодо значення цих видань для світової науки висловили професори з Прешовського університету, Педагогічного університету в Кракові, Вищої Школи Адміністрації в Бельсько-Бела, Університету Гуманітас в Сосновці. Інституту педагогіки Академії спеціальної педагогіки імені Марії Гжегожевської й інші.

Таким чином ІІ Міжнародна науково-практична конференція «Наукова еліта у розвитку держав» в Драгоманівському університеті отримала чимало позитивних відгуків в суспільстві. Директорка Українського центру оцінювання якості освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, доктор філологічних наук, професор Ірина Зайцева, назвала дійство на штиб російського академіка Лосєва «інтелектуальним пиршеством» за масштабами й актуальність висунутої проблематики, що дозволить розробити стратегію підготовки науковця нової формації еліти.