Протягом 14-15 вересня на базі Інституту української філології відбувалася Міжнародна науково-практична конференція «Пантелеймон Куліш – піонерна постать української літератури, культури, науки», присвячена 150-літтю виходу першої збірки «Досвідки. Думи і поеми» видатного українського митця, драматурга, перекладача, літературознавця, критика, видавця та педагога.

До робочої групи підготовки та організації проведення цього заходу увійшли фактично всі викладачі кафедри української літератури Інституту української філології Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова, на чолі з директором Анатолієм Висоцьким. Залучивши до роботи своїх колег із Вінниці, Кривого рогу, Львова, Рівного, Хмельницького, Чернівців та Ужгорода вони розробили цікаву та пізнавальну програму.

Зважаючи на те, що Пантелеймон Куліш долучився своєю працею не лише до української літератури, а й до інших наук, то розглядати його особистість виключно як письменницьку було б недоречно. До такого висновку дійшла злагоджена праця робочої групи. Саме тому на конференцію було запрошено відомих мовознавців та істориків.

Серед гостей доктор філологічних наук, академік НАПН України, професор, завідувач кафедри стилістики української мови Любов Мацько, яка розповіла присутнім про роль видатного українського письменника у становленні сучасної української літературної мови. Ніхто з українських письменників середини XIX ст. не працював стільки над жанровим урізноманітненням української мови. Пантелеймону Кулішу належать перенесені з фольклору жанри думи й казки, історичні оповідання і романи, історична поема, історико-поетична драма-ідилія і т. ін., перші зразки української наукової прози («Історія України від найдавніших часів», «Хмельниччина» та ін.). Саме він вперше запропонував використовувати спрощений варіант правопису української мови.

До прикладу, у № 9 журналу «Основа» за 1861р. П. Куліш надрукував «Історію України од найдавніших часів». Редакція у своїй примітці зазначила, що ця стаття має значення не лише з погляду її змісту, а й покликана показати якою мірою українська мова придатна для наукового викладу історії. А вже в редакційній примітці до продовження цієї публікації в № 11-12 стверджується, що вона є зразком обробки народної мови.

Наступного дня на учасників чекало виїзне засідання. Пунктом призначення подорожі був хутір Мотронівка, що на Чернігівщині – мала батьківщина письменника. Саме тут розмістився Історико-меморіальний музей-заповідник Пантелеймона Куліша «Ганнина Пустинь». Захоплива екскурсія від працівників музею нікого не змогла залишити байдужим. Загалом, усі були задоволеними і організацією, і гарно й корисно проведеним часом.

Антон ЮРЧЕНКО,

прес-центр університету