Космос – незвіданий світ, переповнений безліччю секретів та загадок. Мало кому пощастило відчути на собі почування польоту в космосі. Мабуть кожен з хлопчаків у дитинстві мріяв стати космонавтом. Звісно, не всім вдалося втілити свою мрію в реальність і все ж таки відчути перемогу над земним тяжінням, але є й такі сміливці.

     Всіма враженнями та почуттями польоту, зі студентами Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова поділилися відомі космонавти сучасності: німецький космонавт, професор, завідувач кафедри космічної техніки Мюнхенського технічного університету Ульріх Ганс Вальтер та гордість нашої держави – Леонід Каденюк – перший космонавт незалежної України. Представив гостей присутнім перший проректор університету Володимир Бех.

     Почали з того, що вихід космонавта у відкритий космос – завжди подія і довга робота над деталями для вильоту в прозору темінь безмежного світу. Розпочав нереально цікаву розповідь про незвідане німецький гість. Він відразу віднайшов спільну мову із українськими студентами, не дивлячись навіть на те, що говорив англійською.

     Драгоманівці дізналися про те, що сам космічний політ складається з трьох етапів: старт i вихід на орбіту, політ у стані невагомості навколо Землі та повернення. І ще один дуже кумедний момент: пан Ульдріх відкрив таємницю, чому спочатку навчають космонавтів. Відповідь виявилась зовсім простою: гарне фото групи є складовою успіху в подорожі поза межі земної кулі.

     Час перебування в космосі не перебільшує 10 днів. І як зазначив Леонід Каденюк: «Почуття, які переповнюють у такі моменти не можна пояснити словами, тому що їх просто неможливо порівняти ні з чим земним, адже невагомість – такий стан, якого людина на Землі ніде не може відчути». Найголовніше, що під час невагомості такі звичні поняття, як «підлога» i «стеля» просто вiдсутнi. Спати можна де завгодно. «Я, для прикладу, вибрав собi мiсце на стiнi i спав там. Правда, першу нiч пiсля старту, вкладаючись на спочинок, все-таки пiймав себе на думцi: «Хоч би не впасти…», - з усмішкою зауважує пан Каденюк. Але впасти там неможливо. Замiсть лiжок-спальнi мiшки. У спецiальнiй зонi для вiдпочинку на кораблі було лише чотири мiсця. Тому командир екiпажу влаштувався на верхнiй палубі, поряд зi своїм робочим мiсцем.

     Ще чимало спілкувалися, здавалось би на побутові теми. Студентів цікавило, що їдять космонавти під час польоту, як проводять експерименти, як відпочивають. Розпитували навіть про позаземне життя й особисті враження. Та найцікавішою напевно виявилася, нітрохи не схожа на дидактичну, лекція німецького космонавта про те, чи кипить вона у космосі та якого кольору полум’я свічки за межами земної кулі.

     Розмова й персони Ульріха Ганса Вальтера та Леоніда Каденюка настільки вразили драгоманівців, що вони мало не хором попросили у керівництва університету обрати обох космонавтів почесними професорами вишу й запросили їх частіше приїздити на такі зустрічі.

      Професія космонавта – одна з найунікальніших. Потрібно бути дуже сміливим, щоб зуміти піти на такий ризик, тому що ніколи не знаєш чим може все скінчитися. Не випадково й ректор НПУ імені М. П. Драгоманова зауважив: «Космонавтами, мабуть, все-таки народжуються, але ж приходить час, коли кожен маленький космонавт йде до школи, до свого першого вчителя. І саме від цього педагога залежить, якою людиною і яким професіоналом виросте такий космонавт. А найкращих педагогів готують у Драгоманівському університеті».

Рімма ГОЛІНКО,

фото Юлії КОВАЛЬЧУК,

прес-служба університету