Нещодавно в Національному педагогічному університеті імені Михайла Драгоманова вкотре обговорювали екологічну проблематику. Та тільки цього разу, хоч тема й мала міжнародне звучання, все ж таки конкретизувалася у певному регіональному визначенні – «Сучасний стан та екологічні проблеми Шацького поозер’я».

Охорона навколишнього середовища, що вже досить давно і впевнено перейшла у статус глобальної проблеми людства і має усі шанси називалися складовою національної безпеки низки країн світу, для України зокрема стоїть надзвичайно гостро. Природні умови нашої держави різноманітні й унікальні за своєю структурою, тому й вимагають до себе особливого ставлення. Сучасний стан навколишнього середовища у найближчому майбутньому може поставити під загрозу й саме існування людства.

Все ж сьогодні в Україні існує чимало природних комплексів, де все ще намагаються зберегти унікальний тваринний і рослинний світ, притаманний цьому середовищу. Один з таких ареалів – Шацький національний природний парк на Західному Поліссі України. Тут розташоване найбільше озеро нашої держави за запасами питної води – озеро Світязь. Однак у процесі господарських освоєнь територій і в Україні, і у суміжних державах відбулася низка змін стану довкілля, що призводять до вагомих негативних порушень екосистеми Західного Полісся в цілому та Шацького поозер’я зокрема.

Особливої актуальності ця проблема набуває у контексті нещодавно створеного трьохстороннього резервату «Західне Полісся», учасниками якого виступили Україна, Польща та Республіка Білорусь. За домовленостями країни зобов’язувалися дотримуватися норм міжнародного права при проведенні будь-яких дій на прилеглих територіях резервату. З недавнього ж часу велика увага і науковців, і громадськості прикута до розробки Республікою Білорусь Хотиславського кар’єру, що вже став досить знаменитим у колах вченої спільноти. Зокрема екологи та природознавці стверджують, що цей проект матиме вкрай негативні наслідки для Західного Полісся, особливо, що стосується Шацького національного природного парку.

Це й викликало, за твердженням організаторів, необхідність проведення міжнародного круглого столу. Ініціаторами такого заходу стали Центр суспільних досліджень «Український меридіан», Аналітичний центр «Політика», Інститут впровадження соціальних проектів «Соцінтел», Інститут гідробіології, геології і ботаніки Національної академії наук України, Національний університет водного господарства та природокористування м. Рівне, Міжнародна академія наук екології та безпеки життєдіяльності і відповідно Шацький національний природний парк. Представники громадських організацій, науковці, зарубіжні гості, чиновники й бізнесмени під час спільного обговорення аналізували проблеми збереження Шацького природного парку у контексті впливів виробничої діяльності на суміжних територіях.

За словами одного з організаторів і модераторів міжнародного круглого столу, представника Центру суспільних досліджень Дмитра Левуся, цьогорічний захід був присвячений дню народження видатного українського геолога, географа, краєзнавця і педагога, відомого дослідника Полісся, академіка Павла Тутковського. «Особистість вченого має світовий резонанс, тому безперечно ми сподіваємося й на увагу найширшого кола науковці до цієї проблеми, – зауважує пан Левусь, – адже Шацьке поозер’я – це саме той регіон, де перетинаються екологічні інтереси різних країн, а дійти згоди вдасться лише спільно».

Вчені Інституту природничо-географічної освіти Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова теж активно долучилися до вивчення й аналізу цієї проблеми, стурбовані численними порушеннями екологічного стану у Шацькому природному парку. Загалом тема екологічної ситуації в Україні між драгоманівців має великий резонанс, та неодноразово обговорюється в університеті. Кількома місяцями попередньо у стінах НПУ було створено Асоціацію екологів вищих навчальних закладів, яку очолив співголова Наглядової ради університету, доктор філософських наук Анатолій Толстоухов. З’явилося чимало напрацювань у цій сфері наукового штибу, які неодмінно стануть вагомою допомогою і для Шацького національного природного парку.

Людмила КУХ,

фото Світлани ВОЙЦЕХОВСЬКОЇ та

Олександри НОВИК, 

прес-служба університету