Духовна, культурна, історична спадщина кожного народу – це не лише його минуле, а впевнене сучасне та щасливе майбутнє. І пов’язується це не тільки з тим, щоб «не наступати двічі на одні й ті ж граблі». Величезний спадок, що залишили українцям предки – це ще й генетична тяглість, аура і дух. Якщо не примножувати, то хоч би зберегти такий дарунок вдячні внуки повинні.

Довгі роки відродженням духовності, історичної пам’яті, формуванням у молоді любові до рідного краю, національного патріотизму, відповідальності за збереження історико-культурного надбання живе Національна спілка краєзнавців України (НСКУ). Сьогодні – це вже потужна структура з широкими розгалуженнями, що займається розвитком краєзнавчого руху, вивченням рекреаційно-туристичних проблем, складних питань церковної історії та культури, написанням і популяризацією документально-публіцистичних і науково-популярних творів; це імена світового значення такі, як Д. Багалій, Д. Яворницький, М. Яворський, М. Сікорський, П. Тронько, Б. Олійник, В. Смолій та багато інших подвижників української культури.

Однією з добрих ініціатив НСКУ було заснування у 1991 році загальноукраїнської краєзнавчої премії імені Д. Яворницького. Вже близько 40 краєзнавців, установ та організацій визнано лауреатами цієї нагороди і щороку їх перелік поповнюється. 9 грудня цього року члени Президії Спілки краєзнавців зібралися в актовій залі Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова на черговий пленум Правління НСКУ. Окрім питань про скликання Vпозачергового з’їзду Спілки на засіданні було визначено ще одного лауреата премії Яворницького.

До числа кандидатів на одержання відзнаки цього року потрапили відомі в Україні діячі у галузі культури: знаний дослідник Буковини – І. Снігур (м. Чернівці), директор Волинського краєзнавчого музею – А. Силюк (м. Луцьк), автори чотирьохтомного видання з історії Тернопільщини – Б. Мельничук та В. Уніат (м. Тернопіль).

Премію (диплом, нагрудний знак та грошову винагороду) отримав Анатолій Силюк. За роки своєї діяльності він зробив значний внесок у розвиток краєзнавчого руху та музейної справи на Волині. Пан Анатолій – автор ряду наукових та науково-популярних публікацій з історії музейної справи і краєзнавства Волині, організатор низки краєзнавчих і наукових конференцій, упорядник і член редколегій наукових збірників матеріалів конференцій «Волинський музей. Історія і сучасність», «Волинська ікона: дослідження та реставрація», «Минуле і сучасне Волині та Полісся». Як член редакційних колегій А. Силюк бере участь у підготовці хрестоматії з історії Волині, «Словника краєзнавців області», «Зводу пам’яток історії та культури» тощо.

Основними напрямами діяльності Анатолія Михайловича стали не лише організація наукових конференцій і семінарів, видання краєзнавчих збірників, а й контакти з іншими краєзнавчими установами, співпраця з відомими діячами, митцями і краєзнавцями з різних областей України й зарубіжжя.

Значною є організаційна і координаційна діяльність А. Силюка на посаді директора Волинського краєзнавчого музею. За його участю створено і поновлено експозиції ряду музеїв, проводиться обмін виставками, місцеві краєзнавчі конференції. На радіо і телебаченні Анатолій Михайлович завжди пропагує історію і культуру Волинського краю.

«Українці повинні радіти, що серед нас є такі ентузіасти своєї роботи як Анатолій Михайлович», – резюмує виконуючий обов’язки голови НСКУ Олександр Реєнт.

Теплими словами привітали переможця члени президії український поет, академік НАН України, Герой України Борис Олійник, історик, академік Валерій Смолій, директор Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Олександр Удод.

Проректор з навчально-методичної роботи гуманітарних інститутів НПУ професор Богдан Андрусишин поділився власним поглядом щодо розвитку українського краєзнавства та ролі університетів у цьому процесі: «Приємно відзначити, що Драгоманівський виш тісно пов'язаний з усіма організаціями, що тим чи іншим чином дотичні до досліджень історичної минувшини, пробудження пам’яті народу. НПУ – інституція, покликана готувати педагогічні кадри, які нестимуть історичну істину в майбутні покоління». За переконанням Богдана Івановича, кожен справжній патріот у душі краєзнавець і щоб зробити одну велику справу варто кожному докласти власних деяких зусиль. «Одним із перших кроків може бути написання книги про свою малу батьківщину, – упевнений проректор, – А ще важливіше залучити до цього сучасну молодь».

Що ж до роботи Спілки в цілому Олександр Реєнт висловив свій захват і зауваження, а також окреслив пріоритетні напрямки. «За останні десятиліття краєзнавчий рух в Україні помітно активізувався, а НСКУ йде в авангарді цієї активності. Чимало роботи сюди вклав відомий громадський діяч Петро Тронько, що понад 20 років віддав головуванню в Спілці. На жаль, цьогоріч на 96-му році життя він відійшов у вічність. Багато роблять і кожен з понад двох тисяч краєзнавців, дотичних до організації. Ми охоплюємо усі сфери інтелектуальної і творчої діяльності особистості, займаємося науково-методичною роботою, краєзнавчими експедиціями, величезну увагу приділяємо пам’ятко-охоронній діяльності, чудово усвідомлюючи, що окрім нас цього ніхто не зробить. Зокрема, саме наші активісти взяли участь у розробці концепції загальнонаціональної програми з охорони історико-культурних пам’яток України на 2012–2022 рр.».

Олександр Петрович навів жахаючі цифри загибелі дерев’яних храмів ХVІІ – ХІХ століть у містах і селищах України. Окремі з них – унікальні історичні пам’ятки, відновити які просто неможливо.

Плідна робота краєзнавців ведеться й у аспекті наукового обґрунтування та систематизації напрацьованого за довгі роки існування Спілки. Завдяки цьому незабаром світ побачать такі широкомасштабні енциклопедичні видання як «Історія міст і сіл України», «Енциклопедія краєзнавства», «Музейна енциклопедія України» та чимало інших. Серед стратегічних і бажаних завдань Олександр Реєнт назвав створення Науково-дослідного інституту краєзнавства, який дасть стимул розвою цієї галузі в Україні та підняттю її на якісно новий рівень.

Прес-служба університету