Упродовж п’яти років у Дні української писемності та мови Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова радо вітає учасників всеукраїнської науково-практичної конференції «Українська мова вчора, сьогодні, завтра в Україні і світі».

Кафедра культури української мови свідома своєї відповідальності, яка стала максимою кафедрального життя: вболіваючи за долю українського слова, за стан рідної мови в суспільстві, докладати щонайбільше зусиль до її популяризації й повносилого функціонування, тому за сприяння ректора університету академіка НАПН України, члена-кореспондента НАН України Віктора Андрущенка, 10 листопада 2011 року організувала і провела Всеукраїнську науково-практичну конференцію «Українська мова вчора, сьогодні, завтра в Україні і світі». У зібранні взяли участь провідні науковці, педагоги та студенти багатьох вишів Києва, Тернопільщини, Харківщини, Кіровоградщини. Мета конференції – аналіз мовно-культурної ситуації в Україні і світі, вивчення шляхів усебічного функціонування української мови.

З вітальним словом до учасників пленарного засідання конференції звернулася Світлана Шевчук, завідувач кафедри культури української мови Драгомановського університету, академік Академії наук вищої освіти України. У доповіді «Українська мова – найбільша святиня українського народу» професор окреслила сучасні питання мовної політики та мовної культури, наголосивши на потребі докласти якомога більше зусиль до її популяризації й повносилого функціонування, та пропагувати правильне ставлення до мови, позаяк у нашому вжитку здебільшого ми послуговуємося двома мовами.

Володимир Бех, перший проректор Національного педагогічного університету імені М.П Драгоманова, доктор філософських наук висловив свої зауваги про місце і роль мови у становленні соціальних структур.

Під час пленарного засідання студентів-переможців Загальноуніверситетського конкурсу «Знавець української мови» нагородили дипломами і цінними подарунками – новими виданнями університету.

Анатолій Висоцький, директор Інституту української філології, кандидат філологічних наук, виступив із доповіддю «Промовисті промови про мови в Україні, або деякі перестороги з мовного питання».

Анатолій Кудін, проректор-директор Інституту інформатики, доктор фізико-математичних наук, презентував унікальний мультимедійний навчально-методичний комплекс «Українська мова для іноземців», у якому вперше вивчення мови ґрунтується на діалогах героїв з україномовних кінофільмів «Вавилон ХХ», «Гріх», «Дім батька твого» (за п’єсою «Дикий ангел»), «Украдене щастя»; розроблено систему вправ і завдань, до кожної нової лексеми запропоновано тлумачення та синонімічний ряд.

Іван Забіяка, старший науковий співробітник Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат історичних наук, у доповіді «Материнська мова України. Яка вона зараз?» наголосив на важливості у вихованні дитини материнської мови. Українську мову найчастіше розглядають у плані її державності, обслуговування того чи іншого регіону, науково-освітнього функціонування. Вона ставала предметом оспівування в художній літературі, зокрема поезії, однак чомусь ніхто не говорить про неї як материнську мову в Україні, яку можна вважати відправною точкою у формуванні духовності як з першого дня народження, так і упродовж усього життя кожного громадянина держави.«Не можливо виховати українську дитину, спілкуючись з нею будь-якою чужинською мовою», – зауважив науковець, підсумовуючи ґрунтовне дослідження щодо мовних пріоритетів молоді.

Юрій Мосенкіс, доцент кафедри сучасної української мови Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, академік АНВО України, доктор філологічних наук виступив з доповіддю «Походження  української мови: наукова проблема і суспільна рецепція». Науковець наголосив, що є речі, які мають бути властиві людині у суспільстві за будь-яких умов і політичних ситуацій. Мова – один із пріоритетів у будь-якій країні – у здобутті освіти, у суспільстві, у житті. Значно легше пов’язувати мовні явища з кріпосним правом, з льодовиковим періодом, ніж вирішувати актуальні проблеми україністики сьогодні, завтра, щодня, впливаючи на мовне питання у суспільстві.

Олександр Леута, доктор філологічних наук, професор кафедри української мови Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, академік АНВО України, зауважив, що  багатомовність – одна з найбільших проблем сучасного світу, яка проектується на усі галузі життя. Немає жодної країни, яка б органічно вирішила проблему полілінгвізму. Досвід Індії, де штат Пенджаб намагається відділитися, Іспанії, де баски не хочуть бути в складі країни, та й навіть заможної Канади, яка в 1998 р. ледве не розпалася на дві частини – франкомовну й англомовну, підтверджує, що єдиним консолідуючим чинником нації завжди була й буде мова. Лінгвоцид є передумовою етноциду, а цю політику стосовно української мови вели царський уряд Росії й керівництво Радянського Союзу, та й зараз ми живемо в умовах реального білінгвізму. Ми повинні бути послідовними у відстоюванні права мови єдиного корінного населення України на одноосібне обслуговування усіх потреб освіти, культури, науки, діловодства. Лише той народ, та країна може досягти успіхів, яка об’єднана єдиною історією, культурою, психологією, а найголовніше – мовою.

Змістовними, цікавими були виступи студентів Інституту української філології Гаврилович Галини й Ірини Мороз, в яких порушили питання мовного законодавства, концепції мовної освіти та мовної політики в сучасній Україні.

Завершуючи пленарне засідання Світлана Шевчук укотре наголосила: «Мовне питання залежитьвід кожного з нас. На землі немає поганих мов, проблема лише в тому, як ми нею володіємо, чи шануємо слово. Треба зробити так, щоб усе те, що зринає з наших уст, було дійовим і було прийнятним у розумінні прекрасного і розумного. Зміни у національній свідомості, у суспільстві залежать від нас, від ставлення до мови молоді, від усвідомлення себе українцями».

У роботі секцій конференції взяли участь науковці  Харківщини, Тернопільщини, Кіровоградщини, Донеччини.

Ірина Богданова, завідувач кафедри мовної підготовки Харківського національного університету цивільного захисту України, розповіла про мовну підготовку майбутніх рятувальників та аспекти професійної комунікації в сучасній освіті.

Учасники конференції ознайомилися з новими підручниками і навчальними посібниками викладачів кафедра культури української мови, презентованими на виставці у конференц-залі, приємно відзначити те, що цими книжками послуговуються студенти не лише університету імені Драгоманова, а як сказала гостя з Харкова: «Кафедра культури української мови навчає всю Україну». Стенд «Творча студентська майстерня» репрезентував фахові словники, укладені студентами-істориками, політологами, філологами. 

Хочеться, аби проведення таких конференцій не проходило безслідно. 

Тож не поступайтесь правами своєї мови! Говоріть українською «скрізь, де її розуміють, з усіма, хто її розуміє, не поступайтеся своїми правами заради вигоди, привілеїв, лукавої похвали».

Студенти Інституту української філології НПУ