12–14 вересня 2011 р. в Пряшевi (Слoваччина) проходила Міжнародна конференція «Слoвацькo-українськi взаємини в галузi мoви, лiтератури i культури», присвячена 90-рiччю вiд дня нарoдження визначнoгo українськoгo мoвoзнавця в Слoваччинi, дiалектoлoга, автoра теoретичниx i практичниx засад ствoрення регioнальниx атласiв українськиx гoвoрiв Сxiднoї Слoваччини, педагога Василя Латти.

НПУ імені М.П. Драгоманова на ній представила координатор Школи для викладачів української мови як іноземної Софія Соколова. Дослідниця виступила із доповіддю «Шляхи підвищення лінгвокраєзнавчої професійної компетенції україністів під час навчання в літній школі для викладачів української мови як іноземної в Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова», у якій розповіла учасникам конференції про концептуальні основи організації літньої школи для викладачів української мови як іноземної в НПУ імені М.П. Драгоманова та проаналізувала шляхи підвищення лінгвокраєзнавчої професійної компетенції україністів, які викладають українську мову за кордоном.

Стійкий інтерес іноземців до української мови, запровадження вивчення української мови як іноземної в навчальних закладах світу, зацікавлення іноземних громадян туризмом та освітою в Україні актуалізують необхідність розширення мережі навчання української мови як іноземної, зокрема як на підготовчих відділеннях українських університетів, так і на різноманітних мовних курсах. Сучасні напрацювання з української лінгводидактики засвідчують активний пошук методів і прийомів, визначення основних змістових ліній у навчанні української мови як іноземної. До питань бутності української мови звертаються науковці й викладачі вищих навчальних закладів України та зарубіжжя – систематичними є наукові й науково-практичні конференції, семінари, круглі столи, щороку з’являються нові підручники й навчальні посібники для студентів-іноземців, давно назріла необхідність законодавчого вирішення питання сертифікації української мови як іноземної.

Разом із тим актуальними залишаються проблеми, зумовлені відсутністю усталеної методики навчання української мови як іноземної, невідповідністю потребам навчання кількості та якості підручників. Актуальною є проблема підготовки фахівців (викладачів і учителів української мови як іноземної), необхідність неперервного професійного зростання, постійного оновлення напрямів, змісту і форм навчання відповідно до потреб соціального розвитку України, її інтеграції в Європейське та світове співтовариство.

Розбудова системи освіти, її докорінне реформування, – наголошується в національній програмі «Освіта» (УкраїнаXXIстоліття),– мають стати основою відтворення інтелектуального, духовного потенціалу народу, виходу вітчизняної науки, техніки і культури на світовий рівень, національне відродження, становлення державності та демократизації суспільства в Україні.

Провідною ідеєю організації і розвитку європейської освіти XXІ століття стала концепція неперервної освіти, яка базується на ідеї навчання людини протягом усього її свідомого життя. У системі безперервної освіти України постійно діючою ланкою є післядипломна освіта, яка забезпечує фахове удосконалення громадян, поглиблення, розширення і оновлення професійних знань, умінь і навичок.

У світлі Концепції розвитку післядипломної освіти в Україні загальною метою мовної школи є задоволення індивідуальних потреб викладачів української мови як іноземної у особистісному та професійному зростанні а також забезпечення потреб держави в кваліфікованих кадрах високого рівня професіоналізму та культури, здатних компетентно і відповідально виконувати посадові функції, впроваджувати у навчання новітні та інноваційні технології, сприяти становленню української мови як державної, так і як самодостатньої європейської мови.

Інститут української філології Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова організовує широкий спектр культурних заходів, які розкривають найважливіші аспекти сучасної української культури, здійснює організацію освітнього та культурно-просвітницького туризму. Багато років Інститут підтримує науково-методичні зв’язки з Пряшівським університетом (Словаччина), Сегедським науковим університетом (Угорщина), Московським лінгвістичним університетом (Російська Федерація), Талліннським і Тартуським університетами, а також українськими недільними школами в Естонії.

У рамках реалізації зазначених стратегій у липні 2009 року Інститут української філології Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, окрім уже налагодженої наукової співпраці, задіяв методичний потенціал задля популяризації української мови серед світового українства – започаткував проведення мовних курсів для учителів української мови як іноземної. Першими слухачами літніх мовних курсів стали представники Асоціації українських організацій Естонії. З того часу щоліта відбуваються Літні мовні курси для вчителів-представників української діаспори на базі Інституту української філології та (двічі на рік) курси підвищення кваліфікації викладачів української мови як іноземної для громадян України – викладачів навчальних закладів України на базі Інституту перепідготовки і підвищення кваліфікації Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова.

Мовна школа надає можливість постійного спілкування слухачів із філологами-науковцями, викладачами-практиками, студентами.Слухачі збагачують свої знання у царині сучасної української літературної мови, методики навчання української мови як іноземної, методики викладання українознавства, історії культури України, що сприяє формуванню уявлення про шлях духовно-культурного розвитку українського народу, про особливості ментальності, самобутність культури та педагогіки України. Навчальні програми, складені для мовної школи відповідають потребам філологів-практиків, які навчають українській мові іноземців. Вивчений матеріал допомагає педагогам вправно використовувати потрібні мовні, методичні, культурологічні, історичні, психологічні та педагогічні знання у роботі не тільки з етнічними українцями, а й з іноземцями. Слухачі також маютьможливість користуватися фондами бібліотек Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова та інших бібліотек м. Києва та України.

Навчальні програми мовної школи для викладачів української мови як іноземної містять широкий спектр фахової, науково-методичної, соціальної, правової, організаторської підготовки тощо. Навчання забезпечує поєднання фундаментальності науково-теоретичного матеріалу з практичною спрямованістю у вирішенні конкретних завдань навчання української мови іноземців. В основу закладено прогресивні технології, які стимулюють зацікавлене ставлення слухачів до теоретичних знань та передового досвіду, відбивають у формах і методах навчання цілісний і загальний зміст професійної діяльності, сприяють засвоєнню ефективних способів вирішення фахових проблем.

Традиційні підходи до процесу навчання, коли слухачам передаються готові знання, виявляються малоефективними. Під час навчального процесу мовної школи використовуємо загальні моделі занять (вхідне й вихідне діагностування, інтерактивні лекції, лекції-дискусії, проблемні лекції, практичні заняття, семінарські заняття, лабораторні заняття, навчальні тренінги, тематичні дискусії, комп’ютерне моделювання, майстер-класи, ділові ігри, рольове й імітаційне моделювання, круглі столи, науково-практичні конференції, конференції по захисту випускних творчих робіт, розроблення й захист авторських проектів, творчих робіт тощо) та специфічні (психотренінги, робота в дискусійних та предметних мікрогрупах та ін.).

Особливо зацікавлює курсантів практичне ознайомлення з яскравими скарбами української культури, зібраними в музеях України. Широка культурна програма сприяє розширенню словниковогозапасу, практичних навичок слухачів.Тому актуальною є необхідність вдосконалення існуючих та розробки новітніх теоретичних і методичних основ застосування навчального туризму.

Сьогодення вимагає від викладачів пошуку нових напрямків відбору й презентації краєзнавчої інформації, бо сформованість комунікативної компетенції у володінні українською мовою можна забезпечити як формуванням мовних навичок, так і засвоєнням певної предметної, супутньої та фонової інформації.

Використання навчальних екскурсій під час вивчення української мови як іноземної є надзвичайно ефективним видом навчальної діяльності – відвідання історичних і культурних пам’яток надає йому актуальності та неповторності, є потужною мотиваційною рушійною силою для вивчення іноземної мови. Екскурсії допомагають знайомству студентів з особливостями життя в Україні, сприяють збагаченню їхнього словника за рахунок побутової та спеціальної лексики. Таким чином реалізується положення про те, що найкращим є оволодіння мовою в природному мовному середовищі. Навчальні екскурсії мовної школи сприяють розширенню й поглибленню знань, умінь і навичок в оволодінні українським мовленням, збагаченню словникового запасу; стимулюють високу мотивацію вивчення української мови як іноземної. Серед позитивних результатів навчальних екскурсій виділяємо:

1) подолання психологічного бар’єру під час спілкування українською мовою як іноземною,

2) навчання національній специфіці мовленнєвої поведінки в природних умовах, що сприяє закріпленню стереотипів такої поведінки у свідомості та практичних навичок студентів,

3) розширення кола країнознавчих знань, які студент отримує безпосередньо з навколишнього середовища як через слово, так і візуально,

4) активізація механізмів мимовільного запам’ятовування, підкріпленого природними зоровими й слуховими навчальними подразниками, що викликані практичною потребою розуміння та використання мовного матеріалу,

5) лексичне значення нових слів, що позначають країнознавчі реалії, засвоюється в комплексі з усіма фоновими компонентами, якими є природна наочність,

6) темп та інтонацію українського мовлення студенти краще сприймають і засвоюють в атмосфері природного звучання,

7) зменшення фізичної втоми, характерної для аудиторних занять завдяки фізичній активності та нестандартній формі навчання.

У напрямку функціонування української мови як іноземної Інститут української філології Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, відповідно до Закону України «Про вищу освіту», практикує різні організаційні форми післядипломної освіти, серед них спеціалізація (набуття особою здатності виконувати окремі завдання та обов'язки, які мають особливості в межах спеціальності) та розширення профілю (набуття особою здатності виконувати додаткові завдання та обов'язки в межах спеціальності) є актуальними для викладачів української мови як іноземної – громадян України; а стажування (набуття особою досвіду виконання завдань та обов'язків певної спеціальності) – проходять переважно іноземці.

По закінченні курсів за результатами складання форм контролю слухачі отримують Сертифікат про проходження Літньої школи для викладачів української мови як іноземної в Інституті української філології та диплом Інституту перепідготовки й підвищення кваліфікації Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова.

Таким чином, мовна школа для викладачів української мови як іноземної забезпечує потреби українського суспільства у конкурентоспроможних фахівцях з української мови як іноземної, зацікавлених у професійній самореалізації, організовує професійну підготовку та перепідготовку кадрів, зорієнтовану на комфортну адаптацію навчального процесу відповідно до загальноєвропейських рекомендацій мовної освіти, підвищує рівень базової освіти, спрямованої на загальнокультурну, гуманітарну та професійну підготовку кадрів.

Софія Соколова,

кандидат філологічних наук,

заступник директора

з міжнародного співробітництва

Інституту української філології

НПУ імені М.П. Драгоманова,

координатор Школи для викладачів

української мови як іноземної.