![]() |
Посада:
|
ректор університету, професор кафедри філософії | |
|
Вчене звання:
|
академік НАПН України, член-кореспондент НАН України, професор | ||
|
Вчений ступінь:
|
доктор філософських наук | ||
|
Рік народження:
|
1949 р. | ||
|
Почесне звання:
|
Заслужений діяч науки і техніки України | ||
| Детальніше... | |||
![]() |
Девіз "Бути собою" Андрущенко Віктор Петрович (Viktor Andrushchenko) доктор філософських наук, професор, дійсний член (академік) НАПН України, член-кореспондент НАН України, заслужений діяч науки і техніки України. Народився 1 січня 1949 року в с. Совинка Конотопського району Сумської області в сім’ї вчителів. Українець. Закінчив філософський факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософ, викладач філософських дисциплін. |
| 1955 |
вступив до першого класу Шаповалівської восьмирічної школи |
| 1966 |
закінчив Соснівську середню школу Конотопського району Сумської області |
| 1966 - 1968 |
студент Конотопського індустріального технікуму (м. Конотоп) |
| 1968 - 1970 |
сержант в/ч 39872 ( м. Мінськ) |
| 1970 - 1995 |
студент, аспірант, викладач, старший викладач, доцент, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка |
| 1995 - 1999 |
заступник міністра, перший заступник міністра освіти України |
| з 1999 р. |
директор Інституту вищої освіти АПН України |
| з 2003 р. |
ректор Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова |
В.Андрущенко є автором близько 700 наукових праць, серед яких 25 індивідуальних і близько 45 колективних монографій, підручників, навчальних посібників для студентів вищих навчальних закладів.
Загальне визнання отримали книги В.Андрущенка “Сучасна соціальна філософія”. К., 1996 (у співавторстві з М.Михальченком); “Історія соціальної філософії”. К., 2000; “Культура. Ідеологія. Особистість”. К., 2002 (у співав. З М.Михальченком та Л.Губерським); “Соціальна робота” т. 1-8 (у співав.); “Інтелектуальний потенціал нації: погляд у ХХІ століття. Т.1-3 (у співавторстві); “Беловежье. Украина 1991-1995. Леонид Кравчук”. К., 1996 (у співавторстві з М.Михальченком); “Роздуми про освіту”. К., 2004; “Вступ до філософії. Великі філософи”. – Харків, 2004 та ін.
Під керівництвом, за науковою консультацією і сприянням В. Андрущенка підготовлено 60 кандидатів і 25 докторів наук. У 1979 р. В.Андрущенко захистив кандидатську, а в 1991 р. – докторську дисертацію; у 1999 р. він був обраний членом-кореспондентом, а в 2003 р – дійсним членом Академії педагогічних наук України.
У 1986 р. йому присвоєно наукове звання доцента, а у 1992 р – професора.
В.Андрущенко є академіком (дійсним членом) декількох громадських академій; першим віце-президентом Української академії політичних наук; Президентом Асоціації ректорів педагогічних університетів України, Президентом Асоціації ректорів педагогічних університетів Європи.










