Драгоманівська родина впевнено ввійшла в новий 2013/2014 навчальний рік розширеним засіданням Вченої Ради університету. Окрім традиційних посвят в інститутах вишу, вручення студентських квитків та ключів до знань, виступів з побажаннями успіхів і досягнень директорів Інститутів НПУ, головною подією безумовно стала установча доповідь очільника університету, академіка Віктора Андрущенка. У виступі ректор підбив підсумки минулого навчального року та окреслив тенденції діяльності на наступний.

Подаємо повний виступ Віктора Андрущенка на розширеному засіданні Вченої Ради НПУ:

«Вельмишановні колеги!

Дозвольте привітати Вас з Днем Знань, початком чергового навчального року, поповненням нашої драгоманівської родини новим поколінням талановитої молоді!

Працювати з молоддю заради майбутнього є, мабуть, найбільш важливим, благородним і перспективним суспільним завданням.

Як зазначив Президент України Віктор Федорович Янукович у привітанні з нагоди Дня Знань, освіта та виховання є тією справою, яка звеличує державу і кожного з нас, забезпечує нам майбутнє.

Вже традиційною стала оцінка здійсненого: минулий навчальний рік став роком суттєвого посилення лідерського статусу університету, зміцнення його авторитету у вітчизняному і міжнародному науково-освітньому і культурному просторі.

За останніми опублікованими міжнародними рейтингами ми впевнено посідаємо перше місце у системі педагогічної освіти України, п’яте місце – серед найкращих університетів держави і 121 місце в когорті найбільш відомих університетів європейського простору освіти.

Цей безсумнівний успіх є результатом злагодженої праці всієї Драгоманівської родини, об’єднаної спільною метою і прагненням підняти педагогічну справу на той високий спільний рівень, якого вона заслуговує.

Разом з тим життя не стоїть на місці. У нас немає часу почивати на лаврах. У спину нам дихають конкуренти і друзі. Перед університетом стоїть низка завдань, на моделях і технологіях вирішення яких я спробую зосередити Вашу високу увагу.

Першим і головним серед них є завдання підтримки, соціального захисту і забезпечення інтелектуального зростання викладацьких кадрів і співробітників університету.

Світові й внутрішні кризові процеси однаково болюче позначаються на закладах і установах, а особливо на людях – на кожному з нас. Тому захист і підтримка людей на цьому етапі є тими ключовими поняттями, задля реалізації яких ми повинні мобілізувати всі наявні ресурси.

На сьогодні в університеті працюють 1667 викладачів, у тому числі 355 сумісників. Серед них – 43 дійсних члени і члени-кореспонденти різних академій наук, близько 300 докторів наук, професорів і понад 650 кандидатів наук, доцентів.

98 осіб мають почесні звання «заслуженого», «народного» тощо.

У минулому році університетську родину поповнили 6 почесних докторів наук, професорів - видатних особистостей держави, Європи і світу, зокрема: знаменитий поет, Герой України Дмитро Павличко; відомий вчений-філософ, академік НАН України Анатолій Конверський; академік НАПН України Неля Ничкало; ректор з Єревану Рубен Мірзаханян; перший український космонавт, Герой України Леонід Каденюк; космонавт і Герой Німеччини Ульріх Вальтер.

Кількість викладачів із вченими ступенями і званнями за основним місцем роботи становить 60,6 % (минулого навчального року цей показник складав 57 %). Це потужний потенціал вищої школи, якому під силу будь-які, навіть найбільш складні завдання.

Разом з тим, 517 викладачів (39,5 %) все ще не мають наукового ступеня. Проблемою є й те, що на 43 (із 120) кафедрах немає жодного професора; на 3-х – відсутні посадові доценти; на 79 кафедрах – немає молодих асистентів.

Звісно, трагедії з цього ми не робимо. Однак, кадровий склад кафедр має бути збалансованим. І головне – для кожного викладача потрібно створити максимально сприятливі умови для наукового, професійного і загальнокультурного зростання.

Прошу першого проректора професора Володимира Беха, керівника департаменту людських ресурсів професор Тетяну Жижко разом з директорами інститутів підготувати конкретну програму підтримки кадрів у відповідності з травневою атестацією цього року.

Другим і теж головним є завдання суттєвого підвищення якості навчального процесу.

Українське суспільство знає: Драгоманівський університет забезпечує реальні знання, формує конкретні компетенції. Їх якість дозволяє конкурувати з фахівцями не тільки в Україні, але й перебуваючи далеко за її межами.

Очевидно, саме тому, заяви на вступ до нашого вишу подають десятки тисяч випускників загальноосвітніх шкіл.

У цьому році ми мали 46 тисяч заяв!

За рейтингом популярності серед абітурієнтів ми стійко обіймали шосту позицію в державі, пропустивши попереду лише такі знамениті університети як Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київська та Львівська політехніки, Авіаційний університет та Університет Івана Франка у Львові.

Показовим також є велике бажання абітурієнтів навчатися за контрактною формою. Цей набір приніс університету майже 32 млн. гривень, що на 20 % перевищує минулорічні надходження.

Однак, тішитись останнім не слід. Треба наполегливо працювати зі школами, управліннями освіти, Малою Академією наук, підшуковуючи саме того випускника, який прагне бути вчителем. Особливо актуальним це питання є для фізиків, математиків, гуманітарно-технічних спеціальностей.

Минулий рік став роком зростання успішності студентів і підвищення вимогливості викладачів. Абсолютний показник успішності досяг 93,3 відсоткової позначки; якісний показник складає 62,3 відсотки. Цю тенденцію треба не тільки зберегти, але й посилити. Важливо забезпечити змістовність, належний ритм і порядок навчального процесу.

Проректору з навчально-методичної роботи, професору Роману Вернидубу разом зі співробітниками навчальної частини та кафедр університету доручаю у першому півріччі поточного року провести якісну паспортизацію навчального процесу, внести відповідні пропозиції та корективи.

Важливим завданням колективу є суттєве нарощування наукової складової університетської діяльності.

Наука – альфа і омега педагогічного процесу. Без науки і поза наукою про університет і його роль у житті суспільства говорити не доводиться.

В умовах бурхливої зміни знань значно зросла практична потреба в наукових дослідженнях.

Особливим попитом серед педагогів користуються розробки науково-методичних шкіл академіків Володимира Євтуха, Віктора Синьова та Володимира Бондаря, Мирослава Жалдака та Любові Мацько, Миколи Шкіля та Миколи Шута, професорів Григорія Волинки, Людмили Вовк, Наталії Дем’яненко, Миколи Працьовитого, Василя Бровдія та ряду інших науковців університету.

За результатами наукових досліджень опубліковано 100 монографій, 42 підручники, 567 навчально-методичних посібники, методичні розробки; 2562 найменувань статей.

У вчених радах університету захищено 30 докторських і 158 кандидатських дисертацій. При цьому 18 докторських і 43 кандидатські дисертації захищено нашими викладачами та співробітниками.

З глибокою зацікавленістю вітчизняний і європейський науково-педагогічний світ сприйняв низку міжнародних конференцій, проведених в університеті протягом минулого навчального року.

Серед них глобальний форум з проблем духовності та культури, присвячений 1025-річчю Хрещення Русі (організатор – Інститут філософської освіти і науки, директор – професор Іван Дробот); міжнародні наукові конференції з корекційної освіти (академік Віктор Синьов, професор Марія Шеремет), з математики (Микола Працьовитий), природничих наук (Віталій Покась), педагогіки (академік Володимир Бондар, професор Наталія Дем’яненко), соціальної роботи (Алла Ярошенко), дошкільної педагогіки (Ірина Загарницька) та ін.

Високий міжнародний авторитет має наукова школа академіка Володимира Євтуха. Її результати фундаментально презентовані не тільки в Україні, але й у Польщі, Німеччині, Латвії, Росії і Сполучених Штатах Америки.

Резонансною стала участь делегації університету на чолі з академіком Любов’ю Мацько у Міжнародній науково-практичній конференції «Мова. Культура. Менталітет» у Педагогічному університеті імені А. І. Герцена (Санкт-Петербург, Росія).

Драгоманівці підняли статус і міжнародне значення української мови, літератури, культури загалом. Посили повагу до цих екзистенцій з боку представників інших народів світу.

Цю справу треба продовжувати і поглиблювати.

Досягнення статусу університету як дослідницького (принагідно інформую Вас, що наразі цей процес призупинено до прийняття Закону України «Про вищу освіту»), зобов’язує нас до підвищення рівня наукових досліджень, залучення до цієї діяльності не тільки викладачів, але й студентів.

Важливою складовою є також посилення співпраці з Національною академією наук України, Національною академією педагогічних наук України, практична і методична спрямованість наших наукових розробок.

Проректора з наукової роботи, професора Григорія Волинку та його заступника, професора Григорія Торбіна прошу внести відповідні пропозиції.

Наступне завдання охоплює комплекс проблем міжнародного співробітництва університету.

Загалом ми маємо понад 100 угод з університетами 50 країн світу, близько 10 угод з міжнародними структурами та фондами. Університет очолює Асоціацію ректорів педагогічних вишів Європи, входить у керівництво Оксфордського клубу Ректорів та в структуру Східного Партнерства у галузі освіти.

Протягом минулого року ми підписали угоди з Волгоградським педагогічним університетом, Тульським педагогічним університетом імені Л. Н. Толстого (Росія), Університетом регіональної економіки в Юзефові (Польща), Хорогським та Кулябським державнимиуніверситетами (Таджикистан).

Важливою для нас є угода з Інститутом педагогіки знаменитого Гете Університету (Франфурт-на-Майні), в якому працюють нині 5 лауреатів Нобелівської премії.

Не менш важливою є угода з університетом м. Сиракузи, Сполучені Штати Америки.

У стадії підготовки та узгодження знаходяться угоди з декількома університетами Канади, Німеччини та Сполучених Штатів Америки.

При цьому ми наголошуємо на забезпеченні предметної й взаємно вигідної академічної співпраці, в основі якої знаходяться обмін педагогічним досвідом, науковими здобутками, конференції, включене навчання, стажування, культурно-ознайомча практика тощо.

З приємністю інформую вас про те, що понад 500 викладачів та студентів університету пройшли стажування і культурно-ознайомчу практику в зарубіжних вишах, освітніх і дослідницьких центрах, зокрема у Вірменії, Польщі, Росії, Словаччині, Чехії, Німеччині, інших державах світу.

На сьогодні в університеті започатковано 26 міжнародних проектів. Один з головних серед них виконується за дорученням Президента України Віктора Федоровича Януковича. Це – співпраця з українською діаспорою в Бразилії щодо вивчення української мови, літератури та культури.

Побажання щодо реалізації подібних проектів в своїх висловили також представники української діаспори в Австралії та Канаді. Я прошу проректора з дистанційної освіти та інноваційних технологій навчання Анатолія Кудіна і директора Інституту української філології та літературної творчості імені А. Малишка Анатолія Висоцького внести відповідні пропозиції щодо цього питання.

Поширення української мови та культури у світовому просторі – наші викладачі сьогодні працюють у Китаї, Німеччині, Польщі, Росії, Чехії ряді інших країн світу - ми розглядаємо як історичну місію університету.

Важливою міжнародною подією європейського значення стало проведення у травні 2013 року у Франкфурті-на-Майні в Німеччині Другого Форуму Асоціації ректорів педагогічних університетів Європи. Учасники Форуму затвердили Текст Педагогічної Конституції Європи, що знаменує собою створення аксіологічної платформи підготовки нового вчителя для об’єднаної Європи ХХІ століття.

Знаковим є видання науково-педагогічного часопису «Європейські педагогічні студії».

Завдання імплементації Педагогічної Конституції Європи ми розглядаємо як одне з першочергових, особливо на передодні підписання Україною Угоди про Асоціацію з Європейським Співтовариством.

Важливо також об’єктивно й інтенсивно інформувати про це суспільство, нарощувати нашу присутність в системі Інтернет, інших електронних мережах Європи і світу.

Проректорів Володимира Лавриненка та Анатолія Кудіна прошу забезпечити створення англомовного сайту університету; відкрити електронне видання наукових часописів та персональні сайти директорів Інститутів.

Декілька слів щодо завдань посилення виховної, мистецької, спортивної діяльності викладачів і студентів.

Відомо, що «не хлібом єдиним живе людина». Особливо це стосується молоді та студентів. Молодь має радіти життю й не тільки навчатись, але й конструктивно відпочивати. Це також висока політика і відповідальне завдання діяльності університету

Студентська рада, відділ виховної роботи, Центр культури та мистецтв, дирекції інститутів, кафедр, наставники академічних груп, профспілкові комітети, Рада ветеранів університету загалом забезпечують високий рівень патріотичного та естетичного виховання, формують здоровий спосіб життя, розвиток фізичної культури та спорту студентів.

Для прикладу, резонансними в житті вишу і країни загалом стали такі заходи, як мистецький конкурс хорових колективів педагогічних університетів, присвячений ювілею Героя України Анатолія Авдієвського; презентація міжнародного проекту «Педагогічна Конституція Європи» для дипломатичного корпусу, акредитованого в Україні; святкування ювілеїв Андрія Малишка та Павла Глазового; вистави театру «Вавилон»; концерти дівочого гурту «Купава» тощо.

Такі заходи, як «Місія України и в сучасному світі»; «Дитинство: крок у майбутнє», «За чистий екологічний дім», «Низький уклін Вам, рідна мамо!» давно вже вийшли за межі університету й сприймаються як загальносуспільні.

Культура і мистецтво – це духовність студентів, викладачів, співробітників. Подібне треба продовжувати й нарощувати. Більш акцентовано варто попрацювати для столиці нашої держави Києва; залучити до мистецтва якомога більшу кількість студентів та викладачів університету; розгорнути програму конкурс-огляд мистецьких здобутків «Студентський дворик».

Проректора Богдана Андрусишина разом з працівниками відділу роботи з молоддю прошу розробити відповідні пропозиції.

Не менш насиченим і цікавим є спортивне життя університету. Вже звичними стали для нас перемоги наших студентів-спортсменів у різноманітних турнірах і чемпіонатах України, Європи та світу.

Чемпіонами різного рівня й у різних видах спорту стали студенти Комар Валерій, Рябчун Леонід, Чернишова Марина, Гичко Віталій, Ясинський Денис. Призові місця вибороли Сукретна Вікторія та Бабкіна Вікторія.

Ми пишаємося чемпіонськими званнями жіночих команди з баскетболу та міні-футболу; кубком футболістів з першості Києва; перемогами наших студентів в Універсіаді в Казані.

Високої оцінки заслуговують також загально університетський турнір з міні-футболу на Кубок ректора, володарем якого в 2013 році стала команда Інституту інформатики; «Свято руху, краси і здоров’я», шаховий турнір студентів і академіків.

З вдячністю я відзначаю роботу викладачів і тренерів, професорів та доцентів Арзютова, Лахно, Чіжаєва, Шегімаги, Одаренка, Мішаровського, Колка і, звичайно ж, директора Інституту – професора Олексія Тимошенка.

Наш університет – університет здорового способу життя, високої духовності, моралі і культури. Зміцнювати й розвивати цю справу ми будемо й надалі.

Шановні колеги!

Перед нами стоять складні, але благородні завдання: якість освіти, наукові дослідження, виховання молоді, популяризація української мови і культури, зміцнення колективу тощо.

Все це може бути охоплено простою формулою – Підготовка його величності Вчителя, як для України, так і для європейського простору освіти.

Я уважно проаналізував пропозиції Інститутів щодо першочергових завдань розвитку на наступний навчальний рік. Знаходжу їх цікавими і цілком реалістичними. Особливу увагу звертаю на наступне:

Інститут історичної освіти і науки – відкриття Навчально-наукової лабораторії експертизи культурно-історичних цінностей.

Інститут гуманітарно-технічної освіти – ліцензування таких напрямів, як дизайн; охорона праці; транспорт; створення Науково-методичного центру з охорони праці;

Інститут іноземної філології – створення читального залу іноземної літератури; активізації захисту кандидатських дисертацій викладачами Інституту.

Інститут корекційної педагогіки та психології – відкриття музею М. Д. Ярмаченка; створення Клубу волонтерів з роботі з інвалідами;

Інститут магістратури, аспірантури та докторантури – видання комплексу магістерських програм, активізація участі студентів у наукових конференціях.

Інститут мистецтв – введення (ліцензування) таких спеціальностей, як «Музичне мистецтво» - «Естрадний спів» та «Звукорежисура аудіо- і відеопродукції»; організація лекції-концерту, майстер-класу академіка А. Т. Авдієвського.

Інститут педагогіки та психології – створення програмного комплексу підготовки вчителя початкової школи; активізація роботи науково-навчальних центрів психокорекції та інклюзивної освіти.

Інститут політології та права – правовий всеобуч студентів і викладачів університету.

Інститут перепідготовки та підвищення кваліфікації – введення нових спеціальностей: «Медіакомунікації», «Інтелектуальна власність», «Фізична реабілітація», «Управління інноваційною діяльністю», «Якість, стандартизація та сертифікація» й ін.

Інституту природничо-географічної освіти та екології – створення екологічної лабораторії; завершення розробок програм польових практик на базі навчально-оздоровчих таборів «Синевир» та «Сула»;

Інститут розвитку дитини – проведення спільно з партнерами з Росії, Білорусі, Польщі та Литви міжнародного фестивалю майбутніх педагогів-дошкільників «Педагогічний дебют»;

Інститут соціальної роботи та управління – активізація навчання студентів за програмою «Подвійні дипломи»; створення Міжнародну академію соціальної роботи;

Інститут соціології, психології та соціальних комунікацій – створення міжнародної Асоціації науково-дослідницьких центрів; сприяння проведенню на базі університету Всеукраїнського соціологічного конгресу.

Інститут української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка – створення мовного консультаційного центру «Спілка української мови», запровадження викладання курсів «Екологія мови» та «Українська наукова мова»;

Інститут філософської освіти і науки – створення міжнародної кафедри ЮНЕСКО; завершення розробки навчальних комплексів за спеціальностями «Теологія» та «Дизайн».

Інститут фізичного виховання та спорту – забезпечення участь студентів НПУ у зимовій універсіаді в Італії;

Вечірній факультет – активізація участі студентів-вечірників у загальноуніверситетських, спортивних, наукових проектах.

Інститут фізико-математичної освіти і науки – відродження функціонування університетської обсерваторії, реалізація низки заходів з підбору талановитої, математично обдарованої молоді.

Інститут економіки освіти та управління – завершити період організаційного і методичного становлення.

Інститут інформатики – відкрити ряд нових спеціальностей з інформаційної педагогіки: продовжити інформаційний всеобуч викладачів і співробітників університету.

Шановні колеги!

Новий навчальний рік є роком 200-річчя з дня народження Великого Кобзаря;

Роком 180-річчя з дня заснування університету;

Ми маємо прожити його достойно й з повагою до рідної культури і мови, університетських і загальнодержавних традицій.

Кожен підрозділ і кожен співробітник університету має дати відповідь на запитання: «А що ми зробили для університету, його утвердження як одного з провідних університетів держави?»

Головними завданнями традиційно є підвищення якості освіти та наукових досліджень, підтримка викладацьких кадрів та студентів, забезпечення належного харчування та упорядкованого проживання у гуртожитках, посилення співпраці з бізнес структурами та ефективності практичної підготовки кадрів, працевлаштування випускників.

Переконаний: це нам під силу!

Готувати вчителя – достойного вихователя молоді, на мій погляд, є справою найбільш високою, відповідальною і величною.

Як підкреслив Міністр освіти і науки Дмитро Володимирович Табачник, «в освіті нема місця байдужим і випадковим людям. Яскрава, творча ініціативна особистість – портрет учителя нової доби».

Готувати такого вчителя є нашою професією і покликанням.

Ще раз вітаю Вас з початком нового навчального року, зичу доброго здоров’я, творчої наснаги, успіхів у нашій благородній педагогічній справі.

Дякую за увагу!»

Прес-служба університету