У сонячний, весняний день третього квітня 2013 року, коли нарешті почав сходити сніг у нашому рідному Києві, відбулася визначна подія – фінал Кубку ректора Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова з міні-футболу. Ця визначна подія зібрала велику кількість високопоставлених мужів нашого університету: директорів Інститутів та проректорів, котрих очолив ректор – Віктор Петрович Андрущенко. Також урочисту подію відвідали віце-президент федерації футболу міста Києва – Вадим Місюра та президент фан-клубу Динамо-Київ – Сергій Михайленко.

Цей фінал відрізняється від попередніх тим, що своєрідне нагородження відбулося ще до початку матчу. Олексія Михайличенка наш ректор нагородив великою золотою драгоманівською медаллю.

Трибуни гудять... Напруження в повітрі: хоч вішай сокиру. Логічно подумавши, до фіналу дійшли дві найсильніші команди сезону, але звання найсильнішої впевнено відстояла лише одна.

Матч відкривали Віктор Андрущенко і Олексій Михайличенко, які «замутили» awesomecombination, і Віктор Петрович «загнав кулястого в сітку».

Прозвучав стартовий свисток, трибуни заревіли ще гучніше, гравці Інституту інформатики розіграли м’яч у центрі поля. До речі, до фіналу дійшли команди Інституту інформатики та Інституту соціальної роботи та управління (соціологи вперше за історію проведення Кубку ректора з міні-футболу дійшли до фіналу).

Не треба було багато часу, щоб зрозуміти, що інформатики сильніші за соціологів. Вони із перших хвилин захопили ініціативу, майже не випускали м’яч із-під своїх ніг і, атаками, жалили їх немов ті бджоли. До 10-ої хвилини гравці Інституту соціальної роботи та управління не бачили берегів, відбиваючись від атак суперника. А гравці Інституту інформатики,неначе штормові хвилі атакують самотній корабель посеред моря, накочувались на ворота суперників. Піт, мов магма, скочувався із облич соціологів. І от на 10-їй хвилині штормові хвилі повністю накрили самотній корабель! Після блискавичної флангової атаки результативним ударом відзначився один із гравців команди Інститут інформатики. Шторм почав набирати обертів. Через дві хвилини рахунок подвоївся. Гра соціологів була настільки в’ялою, що навіть голкіперу інформатиків було нудно і він бавився із м’ячем у центрі поля та наносив періодичні удари по рамці суперників. Через кілька безрезультатних атак з боку обох команд, гравці пішли на перепочинок.

З початку другого тайму трибуни скандували: «Треба гол! Треба гол!». І гол таки стався. На 11-ій хвилині інформатики потроїли перевагу. Потім відбулося кілька самовідданих спроб соціологів якось відігратися, але не судилося. На 18-ій хвилині до рахунку додалася наступна одиничка – 4:0. Остаточний розгромний акорд прозвучав за 18 секунд до закінчення гри: голкіпер команди Інституту інформатики вдарив по воротам суперників, рикошет від колеги по команді і гол. 5:0.

Нічим особливим, окрім студентського надзвичайного запалу й азарту, ця гра не відзначилася. Цікаво лише, що 70 % фіналу, а може й більше, м’яч контролювали інформатики, а число ударів у площину воріт суперника було в разів 15 більше ніж у соціологів.

По закінченню гри команди були нагородженні за свої старання із рук ректора Віктора Петровича Андрущенка та Олексія Михайличенка.

Дякуємо командам за фінал, організаторам за приємну атмосферу і, як сказав наш ректор: «Драгоманівці, бережіть одне одного!».

Юрій КОНОНЧУК,

Віталій БЕСАРАБ,

Сергій ДУТІК,

прес-служба університету