12 березня 2013 року студенти Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова мали нагоду безпосередньо поспілкуватися з українським, канадським та швейцарським економістом, громадським діячем і меценатом, дійсним членом Римського клубу Богданом Гаврилишиним.
Науковець завітав до кузні педагогічних кадрів України задля презентації власної книги спогадів «Залишаюсь українцем» про життя людини, що творить історію. Власне такою і виявилася життєва стежина Богдана Дмитровича, часто-густо переповнена найрізноманітнішими перипетіями, доленосними зустрічами й звичними буденними труднощами.
Більше години ректор університету, академік Віктор Андрущенко спілкувався з гостем у власному кабінеті, пригадуючи перше знайомство з роботами й особистістю пана Гаврилишина. Науковці говорили про спільних знайомих, закордонні проекти НПУ та їх чималий поступ в останні роки.
Пізніше Віктор Петрович представив гостя студентам, щиро зізнавшись, що навіть заздрить сучасній молоді, яка має можливість поспілкуватися з людиною, що свого часу була радником Президента України, видатних урядовців і чиновників.
Лекцію економіст побудував у кілька етапів. Спочатку розповів про дві причини, які спонукали його завітати саме до Драгоманівського вишу. Перша – це те, що Михайло Драгоманов певний час видавав у Женеві український громадсько-політичний і науково-літературний збірник «Громада», а Богдан Гаврилишин є резидентом Швейцарії. Друга – те, що пан Богдан ототожнює себе у професійному плані «радше з педагогами, ніж з економістами», оскільки економіка, за його словами, є системою «бездушною, що не надто орієнтується на загальнолюдські цінності, а тому часто має негативні, руйнівні наслідки».
Невимовно вразив драгоманівців і кількахвилинний фільм з життєпису Богдана Дмитровича, який протягом усього свого життя вивчав досвід різних країн у найрізноманітніших сферах їх життєдіяльності. Нелегка доля закинула його спочатку до Канади, потім до Америки, Африки, Швейцарії тощо. У кінці 70-х він як політолог і науковець вже встиг побувати у 70 країнах світу на різних континентах. Незважаючи на те, що, як зауважив Богдан Дмитрович, він вивчив і детально намагався відчути кожну країну, серцем все ж був на Батьківщині і завжди мріяв про її добробут, де людина не ресурс, а ключовий матеріал.
Ціле життя під промовистою назвою «Бути завжди й у всьому вільним» - справжнє щастя для звичайної людини. Звідси, із життєвого досвіду й крилаті фрази пана Гаврилишина: «Власні цінності треба формувати самотужки..»
Богдан Гаврилишин окреслив основні тенденції розвитку окремих країн, зосередившись, зокрема, на Україні. Реалізуючи зміни в нашій державі, які, на переконання науковця-економіста, повинні здійснювати саме студенти і молодь, він порадив послуговуватися досвідом п’яти країн, що в усіх сферах життя є найрозвиненішими на сьогодні: Швеція, Австрія, Німеччина, Швейцарія та Норвегія. Саме такі цілі передбачені програмою Фонду «Молодь змінює Україну», про яку окремо також було сказано.
Завершувалася зустріч запитаннями від студентів, автограф та фотосесією. Частину привезених книг автор подарував Науковій бібліотеці НПУ, а ще частину просто роздав студентам. Такої схвильованості і зацікавленості у драгоманівців давно ніхто не викликав, тож переконані, ця лекція запам’ятається на довго.
Людмила КУХ,
прес-служба університету
