Нещодавно в Національному педагогічному університеті імені Михайла Драгоманова відбулась нарада відповідальних редакторів наукових часописів вишу, яка мала на меті роз’яснення роботи бібліографічних та реферативних баз даних і інструментів для відстеження цитованості статей, опублікованих у наукових виданнях.
Завдяки розпорядженню Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України сучасні українські науковці все більше почали звертати увагу та цікавитися цими базами, не просто для знаходження найновішої інформації за своєю тематикою у популярних наукових часописах, але й для публікації власних статей.
Редактори розглядали й вивчали кілька різних баз. Однією з найпопулярніших у світі є база даних Scopus, яка позиціонується видавничою корпорацією Elsevier як найбільша у світі універсальна реферативна база даних з можливостями відстеження наукової цитованості публікацій. Згідно з оголошеною стратегією, вона має стати найбільш повним та вичерпним ресурсом для пошуку наукової літератури.
ÂÂÂÂÂÂ
Ще однією серед гігантів є й база даних наукового цитування Web of Science, яка складається з трьох розділів: Science Citation Index Expanded (База природничих наук) – 5 866 журналів (глибина пошуку з 1945 р.), Social Sciences Citation Index (База суспільних наук) – 1 747 журналів (глибина пошуку з 1956 р.) та Arts and Humanities Citation Index (База з мистецьких та гуманітарних наук) – 1 135 журналів (глибина пошуку з 1975 р.).
Відповідальні редактори університетських часописів ознайомилися з базовими критеріями оцінювання видання експертною радою Scopus, серед яких вимога щодо того, щоб видання мало англомовну назву та публікувало англомовні версії рефератів всіх наукових статей (оцінюється якість англомовних рефератів); повні тексти статей можуть публікуватися будь-якою мовою. До того ж нові випуски повинні виходити з регулярністю не менш, ніж 1 раз на рік. Чималу роль відіграє якість видання, його авторитетність: в тому числі, репутація комерційного видавця або наукового товариства; різноманітність місць роботи авторів; міжнародний науковий авторитет провідних членів редколегії та різноманітність місць їхньої роботи (серед іншого, враховується цитованість членів редколегій та авторів журналів у виданнях, що вже індексуються Scopus).
До таких критеріїв також відноситься популярність та доступність: в тому числі, кількість посилань на видання у базі даних Scopus; кількість установ, що передплачують видання; бази даних інформаційних агрегаторів, у яких вже індексується видання; кількість запитів на включення видання до Scopus. Політика видання повинна передбачати певну форму контролю за якістю публікацій (наприклад, наукове рецензування).
ÂÂÂÂÂÂ
Обов’язковим також є те, що часопис повинен мати власний веб-сайт з англомовними версіями сторінок (оцінюється якість головної сторінки видання); наявність на веб-сайті повних текстів статей не є обов’язковою вимогою, але це бажано для забезпечення можливостей безшовного переходу зі сторінок у Scopus до сторінок повних текстів статей («View at Publisher»).
Наукові видання Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова планують в найближчому майбутньому теж планують тісну співпрацю з цими базами даних. Як зауважив ректор університету Віктор Андрущенко, Драгоманівський виш уже давно вийшов за межі вітчизняного інформаційного простору і тому драгоманівці повинні навчитися працювати з іноземним інформаційним полем.
Прес-служба університету