Вступна кампанія 2012 у Національному педагогічному університеті набирає обертів. Станом на ранок 9 липня в Драгоманівському виші вже 9 753 зареєстровані заяви. Незважаючи на це університет може похвалитися відсутністю черг та дружелюбною атмосферою.

Про це розповідають працівники університету, але чи не визначальною тут мусить бути думка, так би мовити, гостей вишу. З батьками абітурієнтів Прес-центр університету вже поспілкувався. На черзі головні герої Вступної кампанії 2012 – абітурієнти. Що думають вони про університет, чому обрали саме його та чи комфортно вони себе тут почувають. Про це й чимало іншого в розмові з абітурієнтами.

Наталя (м. Ізяслав, Хмельниччина): Друзі, які тут навчаються, вже давно переконують мене в тому, що Драгоманівський найкращий. Тепер вирішила це перевірити сама. Перше враження звісно сумбурне, бо багато людей і загалом важко визначитись, що подобається, а що ні. Та я подавала документи, ще до двох університетів і там мені взагалі не сподобалося – якийсь гнітючий настрій в усіх, а тут посміхаються. З вигляду тут усі працівники серйозні дуже, але коли запитати щось, то завжди допоможуть.

-         А який інститут Ви обрали?

Наталя: Соціальну роботу та управління. Сподіваюся, моя мрія здійсниться.

- Будемо раді бачити Вас на лаві студентів.

Олег (м. Миколаївка, Одещина): У вас звісно не корпус, а суцільний лабіринт. Дякуючи цим хлопцям у футболках з логотипами вдалося прийти куди потрібно. В загальному мені все подобається. Я тут обрав кілька спеціальностей в різних інститутах. Вибір дуже великий у вас. Тож думаю, що хоч кудись, та пройду. Я був би щасливий тут навчатися. Кажуть у вас хороші викладачі, та ще й столиця.

-         Не шкода буде з теплої Одещини до столиці переїздити?

Олег: Ні! Головне, щоб не просто диплом отримати (це зараз багато де видають), але й знання.

- Згодна з Вами. Хай щастить!

Денис (м. Миргород, Полтавщина): Мені в цьому університеті дуже подобається. Ці картини, що біля сходів взагалі щось, правда мене туди не пустили, але думаю, коли я сюди вступлю, то в першу чергу піду їх дивитися.

-         А Ви такі переконані, що вступите?

Денис : Аякже. Я навіть більш нікуди документів подавати не буду. Драгоманова найкращий. Мрію стати драгоманівцем.

-         Який інститут обрали?

Денис: Я ще в черзі, документи ще не подав, але вибрав історичний. Бали маю високі, тому думаю й шанси великі.

- Хай Вам щастить!

Марина (с. Богданівка, Чернігівщина): Я вже давно цікавлюся Драгоманівським університетом, бо зі школи хочу тут навчатися на корекційній педагогіці. Бали маю не дуже високі, але сподіваюся, що зможу з ними конкурувати.

-         А звідки Ви дізналися про наш університет?

Марина: Через Інтернет. Бува заходжу на ваш сайт, читаю новини. У вас завжди багато цікавого, відомі люди приїздять. А ще я чула у вас найбільша бібліотека. Я обожнюю бібліотеки, тому, думаю, вона взагалі для мене стане раєм.

- Що ж, будемо раді бачити Вас у студентських рядах.

Назар (с. Вишевичі, Житомирщина): Університет дивовижний, хоча може це лише перше враження. Гарний корпус, приємні працівники. Принаймні ми з мамою себе тут дуже добре почуваємо. Мама тільки трохи переживає, чи вступимо, тому що бажаючих дуже багато.

-         Які науки обрали: гуманітарні чи природничі.?

Назар: Я захоплююся географією ще зі школи, брав участь у багатьох обласних олімпіадах, тому й сюди вступаю на географію.

-         Як оцінюєте самі власні шанси?

Назар: Наперед загадувати не хочеться, але сподіваюся буду в списках не останній. Разом з тим подавав документи ще у два університети. Хоч кудись, та все таки вступлю.

- Бажаємо Вам удачі.

Катерина (м. Машівка, Полтавщина): Я, чесно кажучи, трішки налякана. Багато людей і між ними геть губишся. Думаю, коли вступлю, то з часом освоюся. Хоча, як на мій погляд, шансів у мене малувато.

-         Звідки такі думки?

Катерина: Бо маю не високі бали із зовнішнього тестування, та й атестат не відмінний. Тато заспокоює, каже, що я тут напевно не одна така й хоч якось та втрапити сюди мені пощастить.

-         А чому саме НПУ імені Михайла Драгоманова?

Катерина: Це ж найкращий український університет, що готує вчителів, педагогів. Я думаю, диплом саме цього ВНЗ мені стане кращим помічником у житті.

- Хай Вам щастить.

Ангеліна (м. Київ): Обожнюю цей університет. Його моя мама закінчила й дві старші сестри, тому у мене таке враження, що я тут вже кілька років навчаюся, про всіх викладачів уже знаю. Мабуть, через те й довго не вибирала між університетами . Відгуки про НПУ лише схвальні.

-         А який інститут обрали? Теж стежкою рідних ідете?

Ангеліна: Ні, це ж не цікаво. У мене свої захоплення. Мрію навчатися в Інституті корекційної педагогіки і психології, але й подавала ще в два інших. Якщо не пройду на державну форму, навчатимуся за власний кошт. Тому, думаю, драгоманівкою буду точно.

- Раді будемо бачити Вас в наших лавах.

Розмовляла Людмила КУХ,

Прес-центр університету