Чи є соціальна перспектива у сучасної української молоді? Яка вона? Чим та як визначається? Які має прояви? Безліч питань безпосередньо пов’язаних з категоріями «молодь», «суспільство», «соціальна перспектива» обговорювали талановиті вчені з усієї країни і зарубіжжя під час ХІV Міжнародної науково-практичної конференції «Молодь в умовах нової соціальної перспективи».
Як зауважив проректор з навчально-методичної роботи гуманітарних інститутів НПУ Богдан Андрусишин, чи не найважливішим словом, як і буває у назвах наукових заходів, у цьому конкретному випадку виступає лексема «молодь». «Молодь – це і є перспектива країни, перспектива майбутнього всього суспільства. А відповідно інтелектуальне, моральне, ціннісне виховання цієї молоді надає того чи іншого забарвлення перспективі», – переконаний проректор.
Розмова у таких абстрактних філософських тонах напевно викликала б обурення у слухачів і учасників. Та як виявилося, загальною концепцією конференції все ж стала конкретика. Організаторами заходу, серед яких зокрема є Інститут соціології, психології та управління Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова і Молодіжне об’єднання «Євроклуб», вдало було поєднано теоретичні напрацювання та практичний досвід вчених-соціологів кількох країн. Учасниками конференції стали представники з Росії, Білорусі, Німеччини та інших іноземних держав. У коло активних обговорень потрапили питання життєвих стратегій сучасної студентської молоді, їх інтелектуального, професійного, соціального вибору. Значна частина секційних засідань присвячувалася аналізу актуальних проблем молоді, їхнім потребам та реалізації наданих суспільством можливостей.
Невимушене спілкування, детально підкріплене цифрами соціологічних опитувань та статистичними даними досліджень, не могла залишити байдужим ні фахівця галузі, ні, так би мовити, «профана» у цій сфері. Присутнім надавалися відсоткові узагальнення щодо довіри сучасної молоді до різних джерел інформації, пріоритетність у виборі роботи, переваги тих чи інших цінностей у житті.
Як виявилося і досить закономірно, найбільше сучасні молоді люди прагнуть отримати хорошу освіту та забезпечити її для своїх дітей, мати можливість жити у власній квартирі і, безперечно, працювати. На перший погляд, невеликі запити, але як запевняли присутніх учені, досить багато з цього залежить і від самої молоді. Зокрема концептуально було поставлено питання потреби креативності підростаючого покоління, особливо для українського суспільства, відхід від стереотипів поведінки і самореалізація кожного у житті.
Перспективними і далекоглядними у розгляді стали проблеми молодіжних субкультур, юнаків і дівчат у контексті сучасного інформаційного простору. Чи не вперше актуалізувалося обговорення формування сучасного світогляду в питаннях гендерної рівності, нової позиції освіти щодо цих аспектів та середовища вищого навчального закладу як простору комунікацій і ідентичностей.
Директор Інституту-організатора наукової конференції, академік Володимир Євтух ще на пленарному засіданні висловив думку, що стала рефреном заходу: «Я переконаний, що молоді науковці, дослідники, шукачі істини власними зусиллями і розумом абсолютно знімуть контроверсію щодо існування у сучасності соціальної перспективи і впевнено продемонструють це метрам науки».
Людмила КУХ,
прес-служба університету
