22 грудня 2011 року в День української дипломатії відбулося розширене засідання вченої ради Дипломатичної академії України за участі вчених і студентів НПУ імені М. П. Драгоманова, на якому було презентовано дванадцятий випуск наукового щорічника «Україна дипломатична», присвяченого 20-річчю Незалежності України.
В обговоренні нового видання виступили перший заступник міністра закордонних справ України Руслан Демченко; міністр закордонних справ України, Голова 52-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН (1997–1998) Геннадій Удовенко; міністр закордонних справ України (2008–2009) Володимир Огризко; відомий політичний і громадській діяч Георгій Крючков; ректор Дипломатичної академії України, Надзвичайний і Повноважний Посол Борис Гуменюк; дуаєн, Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Білорусь в Україні Валентин Величко; член-кореспондент НАНУ, академік Національної академії педагогічних наук України, ректор Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова Віктор Андрущенко; генеральний директор Генеральної дирекції з обслуговування іноземних представництв, видавець Павло Кривонос; доктор історичних наук, провідний співробітник Інституту історії НАНУ Микола Держалюк; кандидат економічних наук, проректор Маріупольського державного університету Олена Булатова; письменник, зав. кафедрою Відкритого університету розвитку людини «Україна» Віталій Карпенко; кандидат історичних наук, заслужений журналіст України, головний редактор щорічника «Україна дипломатична» Анатолій Денисенко, президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Олександр Афонін; секретар Національної спілки журналістів України Михайло Сорока.
На цій презентації були представлені два видання серії «Бібліотеки щорічника «Україна дипломатична»: біографічні есе про видатних дипломатів Івана Филимоновича Грищенка і Геннадія Йосиповича Удовенка – друзів і по життю і за професією.
З вітальними словами до учасників зустрічі звернувся ректор Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова Віктор Андрущенко. Академік відзначив чудових українських фахівців-дипломатів, зауваживши разом з тим, що усіх їх виховала звичайна загальноосвітня середня школа, а кожен дипломат досі береже у пам"яті настанови свого першого вчителя. Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова виконує почесну місію - готує відмінного спеціаліста - Вчителя для тих самих середніх загальноосвітніх шкіл, тому цілком причетний до майбутнього української дипломатії і віддано служить своїй Батьківщині.
У третьому тисячолітті пріоритетного значення набувають дипломатичні стосунки у вирішенні міждержавних суперечностей, конфліктів, передусім шляхом переговорів та міжнародних домовленостей. Дипломатія є тією візитівкою, яка формує самодостатність держави. І, отже, сьогодні не знати власної української дипломатичної історії, напевно, невиправдане невігластво. Насамперед, керуючись такими мотивами і враховуючи, що дипломатичні сюжети періоду Київської Русі-України, козацької держави Богдана Хмельницького, наступних гетьманів і особливо історія дипломатії Української Народної Республіки були практично «білими плямами» нашої історії, було започатковане видання щорічного наукового альманаху «Україна дипломатична». Коли у 2000 році презентували першу книжку наукового щорічника «Україна дипломатична», реакція запрошених (серед них відомі історики, дипломати, громадські й політичні діячі) була, принаймні для засновників цього видання, надзвичайно приємною новиною. Загалом і думка наукової громадськості, і відгуки засобів масової інформації сходилися до одного: настав час предметно і періодично відтворювати історію дипломатичного життя України, публікувати змістовні й глибокі розвідки про діяльність творців зовнішньої державної політики, знайомити читацький загал з епістолярієм відомих дипломатів, з ґрунтовними науково-теоретичними дослідженнями цієї важливої галузі міжнародних відносин.
Отримавши загальне визнання, редакційна колегія новоствореного щорічника з ентузіазмом взялася за справу. Наслідки не забарилися. Наповнення редакційного портфелю — свідчення необхідності й популярності видання в наукових колах. А творчі пошуки, помножені на реальні завдання сьогодення, стали запорукою зарубіжної популярності. І ось вже третій випуск нашого щорічника започаткувала стаття Генерального Секретаря ООН Кофі Аннана «Демократія — це спосіб життя», в якій зазначалося про європейське значення нашого видання.
Відкривається дванадцятий випуск щорічника вітанням Президента України Віктора Януковича.
Проблемам розвитку сучасної української дипломатії присвячена розлога стаття міністра закордонних справ України Костянтина Грищенка.
Щорічник друкує змістовне, об’ємне за обсягом дослідження історії дипломатії незалежної України керівника Державного архіву МЗС України Олександра Шульги.
Під рубрикою «Постаті української дипломатії» читач знайомиться з життєвим шляхом та діяльністю українських дипломатів Івана Грищенка, Геннадія Удовенка.
Щорічник подає цікаві за своїм розмаїттям ілюстративні блоки «Українська дипломатія доби державної незалежності (1991–2011)», «Світ очима українських дипломатів».
У цьому випуску виступають знакові дипломати, які впродовж років незалежності України очолювали зовнішньополітичне відомство. Читач має змогу познайомитись із статтями Сергія Пирожкова «Україна і Молдова: рух до ЄС після 20 років», Юрія Костенка «Від відносин дружби і співробітництва до стратегічного партнерства», Олександра Купчишина «Щодо 20-річчя встановлення Україною дипломатичних відносин з Францією», Миколи Кулінича «20 років українсько-японської співпраці: підсумки та перспективи».
Проблеми національної дипломатії сучасної доби розглядає у своєму ґрунтовному дослідженні ректор Дипломатичної академії України доктор історичних наук Борис Гуменюк.
У щорічнику публікують свої статті Генеральний директор Генеральної дирекції з обслуговування іноземних представництв Павло Кривонос «Для дипломатів і про дипломатів» та Олексій Кийков «Українські маршрути зарубіжних дипломатів».
Розділ «Сучасна українська дипломатія» репрезентується статтями видатних політичних та державних діячів Василя Дурдинця «На захист суверенітету», Георгія Крючкова «Проблеми національної безпеки і оборони в контексті політики позаблоковості», українських вчених Леоніда Шкляра «Сучасні пріоритети зовнішньої політики України», Юрія Шаповала «Шлях довжиною в 15 років».
Нові підходи у висвітленні зовнішньополітичного життя порушують у своїх публікаціях дослідники Віктор Андрущенко, Костянтин Балабанов, Володимир Бех, Євгенія Юрійчук та інші.
Надзвичайно цікавий блок матеріалів під рубрикою «З відстані століть». Тут вміщено публікації Олександра Дубини, Валерія Солдатенка, Володимира Головченка, Ігоря Дацківа, Олега Купчика.
Розмаїте коло дипломатичних відносин просліджується в аналітичних матеріалах відомих українських учених Олександра Добржанського, Павла Гай-Нижника, Теофіла Рендюка, В’ячеслава Яремчука.
На сторінках щорічника виступають відомі журналісти та письменники Михайло Сорока, Віталій Карпенко, Петро Коломієць, Сергій Брага, Олександр Децик.
Цікаве дослідження друкує доктор географічних наук Ростислав Сосса «Картографічна складова розмежування Керченської протоки».
Щорічник вміщує енциклопедично-біографічні довідки про українських та зарубіжних керівників дипломатичних місій.
Подано фотохроніку Укрінформу, Генеральної дирекції з обслуговування іноземних представництв з дипломатичного життя країни.
Володимир Денисенко,
доктор історичних наук,
відповідальний секретар щорічника
«Україна дипломатична»








