15 липня 2018 року на 61 році пішов з життя Герасименко Олександр Іванович – справжній офіцер, люблячий чоловік, батько, сумлінний працівник, хороший товариш, добра, порядна, відповідальна людина. Все своє свідоме життя Олександр Іванович присвятив служінню людям.
Народився 2 березня 1958 року в м. Бобруйськ (Білорусія). Після закінчення школи (у 1975 р.) працював фрезерувальником Красилівського філіалу заводу металовиробників (м. Красилів, Хмельницької області). У 1976 році був призваний до лав Збройних Сил СРСР. Саме служба в армії загартувала його, зробила справжнім чоловіком.
Після служби в армії Олександр Іванович продовжив навчання, вступивши до Київського державного університету імені Тараса Шевченка (факультет філософії), який закінчив у 1984 році. Цього ж року Олександр Іванович стає науковим працівником відділу музеїв та охорони пам’яток культури Київського міськвиконкому і веде активну роботу зі збереження культурної спадщини держави.
Але серце його кликало до справжньої чоловічої роботи (мабуть, це вклалося в душу Олександра Івановича ще з часів служби в армії), і він у 1986 році йде на службу в Органи Внутрішніх Справ, де дослужився до звання полковника.
У 2008 році був звільнений з ОВС у відставку за віком і міг би спокійно заслужено відпочивати на пенсії, проте Олександр Іванович не міг так вчинити, оскільки хотів і далі працювати, передавати свій величезний життєвий досвід молодому поколінню, служити державі. Саме тому у 2008 році його призначають на посаду директора спортивно-оздоровчої бази «Берізка» Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова.
Саме на цій посаді виявилися його найкращі якості. Під його керівництвом спортивно-оздоровча база «Берізка» стрімко змінювалася, ставала по-справжньому сучасною, зручною і комфортною. За його безпосередньої участі було реалізовано чимало проектів, акцій в області культури, спорту й освіти.
Олександр Іванович був людиною з глибокими знаннями та невичерпною енергією, якими завжди ділився з людьми. Він, послідовно пройшовши важливий ступінь професійного становлення і службового зростання, зарекомендував себе грамотним і чуйним керівником, істинним професіоналом і доброю людиною. Всі, хто знав Олександра Івановича любили і поважали його за велику душевну мудрість і добропорядність.
Колектив Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова висловлюють щирі співчуття родині, друзям та близьким покійного. В пам’яті разом із сумом і скорботою, завжди будуть жити добрі справи Олександра Івановича.
Світла пам'ять про Олександра Івановича назавжди залишиться в наших серцях.
