Конституційний уряд

а) Конституція, що встановлює чіткі правила роботи влади, відносно забезпечена додатковими процедурами, які не дозволяють елітам, що на даний момент знаходяться при владі, свавільно вносити до неї зміни;
б) Конституція ґрунтується на принципі обмеженого уряду із чітко визначеними й ефективними межами загальних повноважень уряду;
в) Конституція встановлює незалежність судової гілки влади;
г) Еліти в інших урядових інститутах приймають право судової влади тлумачити та захищати конституцію.

Конституційний уряд України – питання та проблеми правового статусу Кабінету Міністрів України (О. Боярчук)

Аналізується одна з основних проблем конституційного урядування (constitutional government) в Україні: питання правового статусу вищого виконавчого органу влади держави – Кабінету Міністрів України. Зазначається, що Кабінет Міністрів України, виконуючи фактично урядові функції, і досі “насправді не має конституційно закріпленого статусу уряду держави”. Докладно розглядаються норми Закону України “Про Кабінет Міністрів України” та їх співвідношення з чинними нормами Конституції України, а також історична еволюція взаємин і розподілу повноважень Президента, Верховної Ради та Кабінету Міністрів України від початку проголошення державної незалежності країни до конституційної реформи 2006 року, яка позначила зміни в системі організації системи державної влади від президентсько-парламентської до парламентсько-президентської республіки.
Розглядаються недоліки законодавчого врегулювання функцій системи урядування в країні. Зокрема серед недоліків діючого Закону України “Про Кабінет Міністрів України” є визначення посад членів Кабінету Міністрів України як “політичних посад, на які не поширюється трудове законодавство”. Таким чином є всі підстави говорити про порушення норми статті 24 Конституції України, яка гарантує громадянам України рівні конституційні права й свободи та рівність перед законом, забороняючи будь-які привілеї чи обмеження. Більш проблемними моментами є неузгодження та прогалини в чинному законодавстві щодо взаємин Президента України та Кабінету Міністрів. Після недосконалої політичної реформи 2006 р. у країні тривала боротьба законів і законодавчих актів щодо розподілу повноважень поміж цими органами державної влади. Конституцією України й досі не визначено чітких шляхів взаємодії Президента України та Кабінету Міністрів України.
Ситуація правової невизначеності діяльності різних гілок державної влади в законодавчовому полі країни, нехтування нормами Конституції України призводить до появи цілої низки актів вищих посадових осіб, які майже повністю підірвали довіру народу України до вищих органів державної влади країни. Нескінченна череда Указів Президента України про дострокове припинення діяльності Верховної Ради України, блокування роботи парламенту, протистояння міліції та Державної служби охорони, бійки у стінах Генеральної прокуратури України, кампанія з дискредитації Конституційного Суду України, незаконні рішення судів загальної юрисдикції – усе це призвело до серйозних проблем демократичного розвитку конституційного процесу у країні.
Вихід із цієї ситуації вбачається лише в обов'язковому усвідомленні всіма гілками влади того факту, що Конституцію України було створено для того, щоб її норми виконувались і були твердим підґрунтям справедливого демократичного законодавства. Досвід усіх розвинених країн світу підказує, що без суворого дотримання норм Основного Закону держави неможливо побудувати демократичне суспільство, у якому не буде місця корупції та нехтуванню законами.

З текстом доповіді можна ознайомитись у прикріпленому файлі (див. нижче)