Контра-Донченко

28 вересня року 2007 пані Донченко (невизнана завідувачка кафедри методики викладання української мови і літератури в екзилі) на лекції у 4 курсу Інституту української філології зробила заяву, що теперішні лаборанти (бидло-обслуговуючий персонал кафедри) її не вдовольняє ще більше, ніж їх попередники.
Крім того, шкодувала про те, що витурила з тепленького місця таких відповідальних і творчих людей як Світлана Галушко та Євген Плясецький.
Атмосфера напружена, мають з'явитись нові жертви режиму докторки якихось там наук.
Інформація від Центру репресованих і покараних на горло НПУ імені М.П. Драгоманова. (нині природа оманлива).

Такі новини мені подобаються!!!

Шкода, що тему перемістили. Це ж все таки ПОДІЯ.))
Надалі я буду подавати новини. Буду позаштаним кореспондентом.)

Я переконана, що Світлана Галушко і Євген Плясецький у їхньому віці знайдуть собі більш привабливе заняття, аніж мити чашки за \"докторами якихось там наук\" навіть якщо це неодмінна умова для \"молодого паросля\" стати кандидатом наук в неоглядному майбутньому.

- Однокурсниця Світлани Галушко -

Тепер до студентів.
Люди, драгоманівці, не дозволяйте себе принижувати! Будь-кому - навіть \"докторові якихось там наук\" з п\"ятьма зірками в лобі. Хибна думка - студент не може нічого вдіяти. Один студент, можливо, й ні. але група, КУРС!..
Зараз дуже неприємно згадувати деяких викладачів. бридко від того, що ще кілька років тому вважала оцінки самоціллю. \"внімала гоніву\" окремих проФФесорів, бо оцінка - все!
зараз думаю про другу вищу освіту і з полегшенням розумію, наскільки мало для мене тепер значить схвалення викладача. головне - власна гідність, самоповага і РЕАЛЬНІ ПРАКТИЧНІ знання, потрібність яких я сама для себе визначаю.