1. Національний Педагогічний університет імені М. П. Драгоманова є активним суб'єктом європейського освітнього простору. Свідченням цього є понад 70 угод про співробітництво, які уклав університет з провідними вищими навчальними закладами і науковими центрами.
2. Викладачі НПУ імені М. П. Драгоманова беруть активну участь в різноманітних міжнародних конференціях, симпозіумах, літніх школах, «круглих столах» і інших наукових і науково-практичних заходах. Кожного місяця в університеті проходить 2 – 3 міжнародні конференції, або семінари.
3. Щороку понад 200 викладачів та студентів університету проходять стажування в зарубіжних партнерських вузах, освітніх і дослідницьких центрах.
4. На сьогодні в університеті виконується близько 30 міжнародних проектів.
5. Підтвердженням зростаючого авторитету НПУ імені М. П. Драгоманова на міжнародній освітянській ниві є тенденція щорічного збільшення кількості іноземних студентів. На сьогодні у нас навчається понад 400 іноземних студентів із 26 країн світу.
Свідченням міжнародного визнання університету стало:
Прийняття університету індивідуальним членом Європейської Асоціації університетів, Міжнародної Асоціації університетів, Євроазійської Асоціації університетів;
Нагородження університету міжнародною нагородою „Європейська якість”, згідно рішення Вченої Ради Міжнародного університету м. Відня (Австрія) спільно з Номінаційним Комітетом Європейської Бізнес Асамблеї (м. Оксфорд, Велика Британія);
Обрання ректора університету президентом Асоціації ректорів педагогічних університетів Європи.
Проекти що реалізуються:
Назва проекту: “Розвиток культури демократії в педагогічній освіті в Україні, Норвегії та Палестині”
Координатор: Університетський коледж південно-східної Норвегії (факультет математичної та природничої освіти)
Номер реєстрації: CPEA-LT-2017/10037
Період реалізації: 2018-2021
Опис проекту: підвищити якість педагогічної освіти Україні, Норвегії та Палестини через розвиток демократичної культури викладання. Проект передбачає аналіз найкращих практик впровадження демократичної культури в освіту та розробка навчальних планів, програм та курсів підвищення кваліфікації як викладачів вищої школи, так і вчителів початкової школи.
Назва проекту: "Підтримка розвитку навчальних програм, управління якістю освіти та міжнародної мобільності в університетах України"
Координатор: Університет Палацького в Оломоуці (UP)
Період реалізації: 2018
Опис проекту: допомогти українським університетам трансформувати навчальні програми та створити навчальні плани відповідно до Болонського договору, підтримуючи розвиток управління якістю освіти в університетах та подальше розширення академічної мобільності українських студентів.
Назва проекту: "Соціальна згуртованість в освіті і врядуванні: Європейські студії"
Координатор: НПУ імені М.П. Драгоманова
Період реалізації: 1/09/2017-31/08/2020
Опис проекту: розробка нових курсів у галузі дослідження європейської соціальної згуртованості, включаючи розробку методології та методів дослідження та викладання теоретичного та практичного матеріалу; проведення міжвузівської підготовки; розробка удосконалення програми професійної майстерності для лідерів громадянської спільноти та керівників державних адміністрацій.
Назва проекту: "Східне партнерство в педагогічних інноваціях у сфері інклюзивної освіти"
Координатор: Технологічний інститут Карлсруе
Номер реєстрації: TEMPUS N530417-Tempus-1-2-12-1DE
Період реалізації: 2012-2016
Опис проекту: метою є створення навчально-методичної бази для розробки та впровадження нових інноваційних курсів у сфері інклюзивної освіти, а також подальшого вдосконалення та підтримки їх функціонування в університетах.
Назва проекту: "Структура та еволюція складних систем з використанням фізики та наук про життя"
Координатор: Університет Марії Кюрі-Склодовської у Любліні (Польща);
Номер реєстрації: FP7-People-2013-IRSES
Період реалізації: 2013-2016
Опис проекту: мета проекту полягає в розробці нових ефективних інструментів для вивчення складних систем на основі стохастичної геометрії та методів стохастичної еволюції, на відповідних методах аналізу та комбінаторики, а також на чисельних методах комп'ютерного моделювання. Мережа, яку ми збираємося створити, об'єднає зусилля провідних спеціалістів у цій галузі з метою досягнення наукової досконалості, встановить нові та зміцнюватиме існуючі довгострокові зв'язки між ними та навчатиме покоління молодих дослідників у цій багатопрофільній сфері.
Назва проекту: «Підготовка педагогів та освітніх менеджерів до роботи з гетерогенними групами та організаціями»
Координатор: Stiftung Universität Hildesheim
Номер реєстрації: 543873-TEMPUS-1-2013-1-DE-TEMPUS-JPCR
Період реалізації: 2013-2016
Опис проекту: метою проекту є підвищення кваліфікації педагогів та управлінців у системі вищої освіти для конструктивного управління навчальними закладами та організаціями. Цільові групи – бакалаври, магістри та аспіранти. У подальшому вони - викладачі, управлінці в сфері освіти, представники агентств (комуни, містечка, соціального забезпечення, міграційних служби тощо). Бенефіціарами цих заходів є діти та підлітки з особливими потребами, їх батьки, університети, гетерогенні організації / корпорації, соціальні установи та служби мігрантів, комунальні установи.
Координується міжнародна діяльність університету Відділом міжнародних зв'язків.
Новини та актуальну інформацію щодо міжнародних програм, конкурсів, грантів та проектів НПУ імені М.П.Драгоманова шукайте на сторінці ФБ відділу
Делегація Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова з 6 по 10 липня 2015 року взяла участь в Міжнародній конференції «Східне партнерство в сфері педагогічних інновацій в інклюзивній освіті» TEMPUS (INOVEST), що відбулась у м. Vadul-lui-Voda, Р. Молдова.
Почесний доктор філософії та професор у галузі зв’язків з громадськістю та комунікації Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова Морітц Гунцінґер (м.Франкфурт-на-Майні, Німеччина) 4 лютого 2017 року на церемонії у соборі Браги був уведений до Королівського ордену Непорочного зачаття Діви Марії Вілла-Вікозської. Відзнака та диплом були вручені Його Королівською Високістю Дуарте Піу, герцогом Браганса і спадкоємцем корони Португалії. Серед гостей церемонії був спадкоємець покійного короля Руанди Юхі VI. Після інвеститури архієпископ Хорхе Ортіга, Предстоятель усього Піренейського півострову, відслужив Святу Месу.
Драгоманов Михайло Петрович (30 (18) вересня 1841, Гадяч, Полтавська область - 2 липня (20 червня) 1895, Софія) - український публіцист, історик, філософ, економіст, літературознавець, фольклорист, громадський діяч. Один із організаторів "Старої громади" у Києві. Доцент Київського університету (1870-1876). Після звільнення за політичну неблагонадійність емігрував до Женеви, де очолював осередок української політичної еміграції (1876-1889). Професор Софійського університету (1889–1895).
Батьки М.Драгоманова, дрібнопомісні дворяни, нащадки козацької старшини, були освіченими людьми, поділяли ліберальні для свого часу погляди. «Я надто зобов’язаний своєму батьку, який розвив у мені інтелектуальні інтереси, з яким у мене не було морального розладу і боротьби...» — згадував пізніше Михайло Петрович. З 1849 по 1853 рік юнак навчався в Гадяцькому повітовому училищі, де, з-поміж інших дисциплін, виділяв історію, географію, мови, захоплювався античним світом. Продовжував своє навчання допитливий хлопець у Полтавській гімназії. Це були часи накопичення знань, розширення поля інтересів, захоплення новітніми політичними течіями. М.Драгоманов вражав викладачів своєю надзвичайною цілеспрямованістю, працьовитістю, освіченістю. Його сестра Ольга (майбутня письменниця Олена Пчілка, мати Лесі Українки) згадувала, що «книжок... Михайло перечитав ще в гімназії таку силу і таких авторів, що багато учнів середніх шкіл пізніших часів... здивувались би, почувши, що між тими авторами були й такі... як Шлосер, Маколей, Прескот, Гізо». Восени 1859 року М.Драгоманов вступає на історико-філологічний факультет Київського університету. Тут у нього з’являються значно ширші і більші можливості вдосконалювати свою загальну освіту, повніше і живіше знайомитися з тими суспільними і політичними процесами, що постійно зароджувалися у неспокійному студентському середовищі. Університет тих часів являв собою один із найважливіших осередків наукового, культурного і громадського життя. Значною мірою це була заслуга попечителя цього закладу, славетного хірурга М.Пирогова, який «допустив у Києві de facto академічну свободу, схожу на європейську». М.Драгоманов намагався встигати й органічно поєднувати процес навчання з практичною громадською роботою, на яку підштовхували розбуджені загальною ситуацією політичні настрої.
Етапним у справі становлення М.Драгоманова як політичного і громадського діяча став його виступ над труною Шевченка у Києві, коли прах великого Кобзаря перевозили до Чернечої гори. Слова, сказані тоді ще юним промовцем: «Кожний, хто йде служити народу, тим самим надіває на себе терновий вінець», — виявилися пророчими. У 1863 році М.Драгоманов стає членом Громади. Ці об’єднання виникали як форма пробудження свідомості національної інтелігенції до пізнання української літератури, історії, культури, народного побуту, права. Пізніше у 70-х рр. з’явилися нові, молоді Громади, в статутах яких уже стояло питання про «самостійне політичне існування» України з «виборним народним правлінням». З середини 60-х років становлення М.Драгоманова як ученого відбувається у тісному взаємозв’язку з його публіцистичною діяльністю. По суті, в цих роботах М.Драгоманова — історичних, етнографічних, філологічних, соціологічних — мимоволі відбувається зміщення акцентування на політичне підґрунтя означуваного питання. У 1871 році Київський університет відряджає М.Драгоманова за кордон. Замість запланованих двох років молодий учений пробув там майже три, відвідавши за цей час Берлін, Прагу, Відень, Флоренцію, Гайдельберг, Львів. Особливе місце в політично-публіцистичній діяльності М.Драгоманова посідає Галичина. Він був одним з перших, хто намагався розбудити галицьке громадське життя, піднести рівень суспільної свідомості. Трирічне закордонне турне М.Драгоманова було надзвичайно плідним для молодого вченого. Він тепер міг критично оглянути й оцінити свої переконання, зіставляючи їх з наочним західноєвропейським досвідом. Наступ реакції, повторне запровадження утисків проти відроджуваних проявів української культури змусили М.Драгоманова виїхати за кордон і стати політичним емігрантом. Восени 1875 року Михайло Петрович через Галичину та Угорщину вирушає до Відня з наміром створити там осередок національної політичної думки, започаткувати випуск української газети. Прогресивний громадсько-політичний збірник «Громада» М.Драгоманов створив у Женеві восени 1876р. Було видано п’ять томів збірника. Головна тема «Громади» — дати якнайбільше матеріалів для вивчення України і її народу, його духовних починань і устремлінь до свободи і рівності серед світової спільноти. З другої половини 80-х рр. М.Драгоманова запрошують до співпраці ряд провідних видань Галичини. Становлення і розвиток радикальних рухів у Західній Україні, за свідченням І.Франка, стало останньою і, мабуть, найбільшою радістю в житті Драгоманова. У 1889 році Михайла Петровича запрошують на кафедру загальної історії історико-філологічного факультету Софійського університету Болгарії. Ім’я М.Драгоманова асоціювалося в свідомості прогресивної громадськості з боротьбою слов’янських народів за свободу, автономію, братерство.
Виважений і проникливий політик М.Драгоманов мучився тією задушливою атмосферою у суспільстві, що склалася на теренах Російської імперії у ставленні до національних меншин. Це був період перед черговим тотальним наступом на вільнолюбний настрій народу. «Пригнічений стан духу значною мірою збільшується від усвідомлення печального стану справ в Україні», — так свідчила Леся Українка про останні дні життя М.Драгоманова. Тимчасові поліпшення загального стану сприяли сплескам творчого піднесення, але несподівана смерть від розриву аорти 20 червня 1895 року обірвала життя великого вченого і громадського діяча. Похований М.Драгоманов у Софії. Літературознавчі погляди М. Драгоманова М. Драгоманов у своїх наукових і літературно-критичних працях 70— 90-х років («Література російська, великоруська, українська і галицька», 1873—1874 pp.; «Листи на Наддніпрянську Україну», 1893— 1894 pp.; «Святкування роковин Шевченка в «руському обществі», 1873 p.; «Війна з пам'яттю про Шевченка», 1882 р.; «Т. Шевченко в чужій хаті його імені», 1893 р. та ін.) вимагав, щоб література неодмінно керувалася принципами вірності правді життя, відповідала своєму часові, сягала проблемами та героями глибин суспільного життя. Велике значення мала розробка Драгомановим концепції народності літератури. Він наголошував на історичності цієї категорії, яка, постійно розвиваючись, оновлюючи зміст і форму, виявляла глибоку чутливість до суспільних і естетичних потреб народу. Підтримуючи у творчості українських письменників справді народне, М. Драгоманов вів рішучу боротьбу проти псевдонародності, провінційності та обмеженості літератури. Одним з перших в українському літературознавстві М. Драгоманов звернувся до аналізу романтизму як напряму в мистецтві, що в попередні десятиліття відіграло позитивну роль у становленні національної літератури, викликавши зацікавленість до усної народної творчості, етнографії, міфології українців. Цим самим було підготовлено передумови для реалізму, який став домінувати в українській літературі другої половини XIX століття. Цікавою є сама концепція реалізму в естетиці М. Драгоманова, осердям якої є вимога безтенденційного, об'єктивного змалювання життя. Недооцінка переваг реалістичного способу відображення дійсності вела до того, що окремі українські письменники (наприклад О. Стороженко) малювали абстрактні схеми, а не живих людей, захоплювалися дидактизмом, у той час як художня творчість вимагає «виводити на сцену існуючі, а не видумані особи й становище». Досягнення реалізму в українській літературі вчений пов'язував з творчістю Тараса Шевченка, Марка Вовчка, Панаса Мирного, Івана Нечуя-Левицького, частково Юрія Федьковича. Займаючись порівняльним літературознавством, М.Драгоманов пропагував важливість загальнолюдських естетичних цінностей у розвиткові культури українського народу.
