Репозитарій НПУ  

   

Sikorsky Challenge  

   

SCEGES  

plakat

   

Центр діаспори  

logo crd

   

АВ НПУ  

   

Наш логотип  

НПУ

   

Пошук у Google  

   

З 21 листопада 2019 року відомості на сайті не оновлюються. Сайт закритий!

   

Драгоманов Михайло Петрович (30 (18) вересня 1841, Гадяч, Полтавська область - 2 липня (20 червня) 1895, Софія) - український публіцист, історик, філософ, економіст, літературознавець, фольклорист, громадський діяч.   Один із організаторів "Старої громади" у Києві. Доцент Київського університету (1870-1876). Після звільнення за політичну неблагонадійність емігрував до Женеви, де очолював осередок української політичної еміграції (1876-1889). Професор Софійського університету (1889–1895).

Батьки М.Драгоманова, дрібнопомісні дворяни, нащадки козацької старшини, були освіченими людьми, поділяли ліберальні для свого часу погляди. «Я надто зобов’язаний своєму батьку, який розвив у мені інтелектуальні інтереси, з яким у мене не було морального розладу і боротьби...» — згадував пізніше Михайло Петрович. З 1849 по 1853 рік юнак навчався в Гадяцькому повітовому училищі, де, з-поміж інших дисциплін, виділяв історію, географію, мови, захоплювався античним світом. Продовжував своє навчання допитливий хлопець у Полтавській гімназії. Це були часи накопичення знань, розширення поля інтересів, захоплення новітніми політичними течіями. М.Драгоманов вражав викладачів своєю надзвичайною цілеспрямованістю, працьовитістю, освіченістю. Його сестра Ольга (майбутня письменниця Олена Пчілка, мати Лесі Українки) згадувала, що «книжок... Михайло перечитав ще в гімназії таку силу і таких авторів, що багато учнів середніх шкіл пізніших часів... здивувались би, почувши, що між тими авторами були й такі... як Шлосер, Маколей, Прескот, Гізо». Восени 1859 року М.Драгоманов вступає на історико-філологічний факультет Київського університету. Тут у нього з’являються значно ширші і більші можливості вдосконалювати свою загальну освіту, повніше і живіше знайомитися з тими суспільними і політичними процесами, що постійно зароджувалися у неспокійному студентському середовищі. Університет тих часів являв собою один із найважливіших осередків наукового, культурного і громадського життя. Значною мірою це була заслуга попечителя цього закладу, славетного хірурга М.Пирогова, який «допустив у Києві de facto академічну свободу, схожу на європейську». М.Драгоманов намагався встигати й органічно поєднувати процес навчання з практичною громадською роботою, на яку підштовхували розбуджені загальною ситуацією політичні настрої.

Етапним у справі становлення М.Драгоманова як політичного і громадського діяча став його виступ над труною Шевченка у Києві, коли прах великого Кобзаря перевозили до Чернечої гори. Слова, сказані тоді ще юним промовцем: «Кожний, хто йде служити народу, тим самим надіває на себе терновий вінець», — виявилися пророчими. У 1863 році М.Драгоманов стає членом Громади. Ці об’єднання виникали як форма пробудження свідомості національної інтелігенції до пізнання української літератури, історії, культури, народного побуту, права. Пізніше у 70-х рр. з’явилися нові, молоді Громади, в статутах яких уже стояло питання про «самостійне політичне існування» України з «виборним народним правлінням». З середини 60-х років становлення М.Драгоманова як ученого відбувається у тісному взаємозв’язку з його публіцистичною діяльністю. По суті, в цих роботах М.Драгоманова — історичних, етнографічних, філологічних, соціологічних — мимоволі відбувається зміщення акцентування на політичне підґрунтя означуваного питання. У 1871 році Київський університет відряджає М.Драгоманова за кордон. Замість запланованих двох років молодий учений пробув там майже три, відвідавши за цей час Берлін, Прагу, Відень, Флоренцію, Гайдельберг, Львів. Особливе місце в політично-публіцистичній діяльності М.Драгоманова посідає Галичина. Він був одним з перших, хто намагався розбудити галицьке громадське життя, піднести рівень суспільної свідомості. Трирічне закордонне турне М.Драгоманова було надзвичайно плідним для молодого вченого. Він тепер міг критично оглянути й оцінити свої переконання, зіставляючи їх з наочним західноєвропейським досвідом. Наступ реакції, повторне запровадження утисків проти відроджуваних проявів української культури змусили М.Драгоманова виїхати за кордон і стати політичним емігрантом. Восени 1875 року Михайло Петрович через Галичину та Угорщину вирушає до Відня з наміром створити там осередок національної політичної думки, започаткувати випуск української газети. Прогресивний громадсько-політичний збірник «Громада» М.Драгоманов створив у Женеві восени 1876р. Було видано п’ять томів збірника. Головна тема «Громади» — дати якнайбільше матеріалів для вивчення України і її народу, його духовних починань і устремлінь до свободи і рівності серед світової спільноти. З другої половини 80-х рр. М.Драгоманова запрошують до співпраці ряд провідних видань Галичини. Становлення і розвиток радикальних рухів у Західній Україні, за свідченням І.Франка, стало останньою і, мабуть, найбільшою радістю в житті Драгоманова. У 1889 році Михайла Петровича запрошують на кафедру загальної історії історико-філологічного факультету Софійського університету Болгарії. Ім’я М.Драгоманова асоціювалося в свідомості прогресивної громадськості з боротьбою слов’янських народів за свободу, автономію, братерство.

Виважений і проникливий політик М.Драгоманов мучився тією задушливою атмосферою у суспільстві, що склалася на теренах Російської імперії у ставленні до національних меншин. Це був період перед черговим тотальним наступом на вільнолюбний настрій народу. «Пригнічений стан духу значною мірою збільшується від усвідомлення печального стану справ в Україні», — так свідчила Леся Українка про останні дні життя М.Драгоманова. Тимчасові поліпшення загального стану сприяли сплескам творчого піднесення, але несподівана смерть від розриву аорти 20 червня 1895 року обірвала життя великого вченого і громадського діяча. Похований М.Драгоманов у Софії. Літературознавчі погляди М. Драгоманова М. Драгоманов у своїх наукових і літературно-критичних працях 70— 90-х років («Література російська, великоруська, українська і галицька», 1873—1874 pp.; «Листи на Наддніпрянську Україну», 1893— 1894 pp.; «Святкування роковин Шевченка в «руському обществі», 1873 p.; «Війна з пам'яттю про Шевченка», 1882 р.; «Т. Шевченко в чужій хаті його імені», 1893 р. та ін.) вимагав, щоб література неодмінно керувалася принципами вірності правді життя, відповідала своєму часові, сягала проблемами та героями глибин суспільного життя. Велике значення мала розробка Драгомановим концепції народності літератури. Він наголошував на історичності цієї категорії, яка, постійно розвиваючись, оновлюючи зміст і форму, виявляла глибоку чутливість до суспільних і естетичних потреб народу. Підтримуючи у творчості українських письменників справді народне, М. Драгоманов вів рішучу боротьбу проти псевдонародності, провінційності та обмеженості літератури. Одним з перших в українському літературознавстві М. Драгоманов звернувся до аналізу романтизму як напряму в мистецтві, що в попередні десятиліття відіграло позитивну роль у становленні національної літератури, викликавши зацікавленість до усної народної творчості, етнографії, міфології українців. Цим самим було підготовлено передумови для реалізму, який став домінувати в українській літературі другої половини XIX століття. Цікавою є сама концепція реалізму в естетиці М. Драгоманова, осердям якої є вимога безтенденційного, об'єктивного змалювання життя. Недооцінка переваг реалістичного способу відображення дійсності вела до того, що окремі українські письменники (наприклад О. Стороженко) малювали абстрактні схеми, а не живих людей, захоплювалися дидактизмом, у той час як художня творчість вимагає «виводити на сцену існуючі, а не видумані особи й становище». Досягнення реалізму в українській літературі вчений пов'язував з творчістю Тараса Шевченка, Марка Вовчка, Панаса Мирного, Івана Нечуя-Левицького, частково Юрія Федьковича. Займаючись порівняльним літературознавством, М.Драгоманов пропагував важливість загальнолюдських естетичних цінностей у розвиткові культури українського народу.

   

Короткі новини

Тренінг з модуля "Управління командою" в підприємницькому клубі НПУ Dragomanov StartUp Club

seminar trening     21 та 28 листопада з 16:30 у арт-просторі SKLO Підприємницький клуб НПУ Dragomanov StartUp Club  проводитиме тренінг з модуля "Управління Командою"! 

     До тренінгу будуть залучені бізнес-тренери від партнерів НПУ імені М.П. Драгоманова - Освітній Хаб міста Києва. Під час заходу учасники отримають знання про те, що таке команда, у чому її відмінність з робочою групою,  які є етапи формування команди, як діяти на тій чи іншій стадії лідеру чи керівнику, спробують свої сили у командоутворенні та лідерстві, отримають навички розпізнавання команди, її створенні та управлінні. 

Детальніше...

Конкурс "Об'єднані мрією"

atest zastЗапрошуємо долучитися до конкурсу!

    Інтернет-видання iPress.ua, Міжнародний центр Балтійсько-Чорноморських досліджень та консенсусних практик, за підтримки народного депутата України Ірини Верещук, оголошують Всеукраїнський молодіжний конкурс есе "Об’єднані мрією", цього року присвячений річниці Всеукраїнського референдуму на підтвердження Акту проголошення незалежності України.

       Детальніша інформація за посиланням >

Пресслужба університету

Тиждень української мови на факультеті української філології

mova zast

   Шановні студенти, викладачі та співробітники університету! Щорічно на факультеті української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка НПУ імені М.П. Драгоманова відбуваються заходи, присвячені Дню української писемності та мови. Цього року для вас підготували доволі насичену програму, з якою можна ознайомитися нижче. Щиро запрошуємо долучитися до нашого святкування!

Детальніше...

"Мелодія серця" - звітний концерт факультету мистецтв імені А. Авдієвського НПУ імені М.П. Драгоманова

melodija serca   Колектив факультету мистецтв імені Анатолія Авдієвського НПУ імені М.П. Драгоманова щиро запрошує  на щорічний звітний концерт "Мелодія серця", який відбудеться 6 листопада 2019 року в Національній філармонії України (вул. Володимирська, 2).
     "Мелодія серця" - це щорічний звітний концерт факультету мистецтв імені Анатолія Авдієвського НПУ імені М. П. Драгоманова, який цього року охоплює ще й Міжнародний фестиваль-конкурс "Україна єднає світ" і приурочений до 185-річчя від створення нашого університету. Тому перед концертом відбудеться пресконференція за участі ректорату та деканів факультетів НПУ імені М. П. Драгоманова.
Детальніше...

Конкурси по програмі Erasmus+

erasmus   Запрошуємо взяти участь в конкурсах по програмі Erasmus+:

1. Конкурс для студентів факультету іноземної філології на отримання стипендій на стажування в Університеті Кобленц-Ландау, (Німеччина).

  1. Відповідно до умов проекту студенти (бакалаври 2-3 курсів, магістри 1 курсу), мають можливість навчатися в Університеті Кобленц-Ландау, (Німеччина) упродовж весняного семестру 2019-2020 навчального року. Детальніше...
   

 НПУ імені М.П. Драгоманова у соціальних мережах

   

   

   

двд

Підготовка до ЗНО  

Distant 2

   

Шукаю роботу  

шукаю роботу

   

Обери сам  

диципліна за вибором

   

Корпоративна пошта  

email

   

Горизонт-2020  

Horizon2020

   

АРПУЄ  

book konst 

Педагогічна Конституція Європи: прийняття та реалізація

   

Рейтинги  

   

Хто на сайті?  

На сайті 126 гостей та користувачі відсутні

   

Канал новин  

   

Вхід