16 грудня 2015 року у Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова відбулося спільне засідання Асоціації ректорів педагогічних університетів України та Президії Національної академії педагогічних наук України, де розглядали питання про виконання Указу Президента України № 580/2015 від 13 жовтня 2015 року «Про Стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки».

Більше десятка академіків НАПН України на чолі з Президентом Василем Кременем висловили спільну думку щодо актуальності питання, особливо в реаліях сьогодення.

«Проблема обумовлена як загальноцивілізаційними аспектами розвитку так, на жаль, конкретними українськими умовами. По-перше, на хвилі глобалізацій них процесів з’явились ідеї проте, що держава й державність відступають на другий план та втрачають деякі свої функції, - розповідає Василь Кремень. – Але це не означає, що зменшується роль держави і національно-патріотичного виховання, адже глобалізація – це не тільки те, як ми зникли раніше думати, зближення народів, їх економік, інформаційного простору, але й загострення конкуренції між державами і націями у цілому ряді сфер».

На думку академіка, першість у такій конкуренції зможе отримати та нація, що виявиться найбільш згуртованою та об’єднаною навколо своїх традицій. І відповідно така держава зможе забезпечити кращий рівень життя для своїх громадян і розвиток своєї країни.

До того ж якщо розглянути конкретні українські сучасні реалії, то питання про національно-патріотичне виховання стає не лише актуальним але й вкрай важливим для збереження нації і державності загалом. «І справа тут далеко не лише в подіях, що сьогодні відбуваються в зоні АТО, чи в окупації Криму. Трагедія України в тому, що за 25 років незалежності ми так і не змогли напрацювати єдину духовну основу української нації та нівелювати ті відмінності в культурних традиціях, зовнішньополітичних орієнтаціях і навіть ментальнісних характеристиках, що виникли в результаті історичної розшматованості України поміж різними державами», - переконаний Василь Кремень.

Вчені погодилися з тим, що події на сході України стали своєрідним докором усім освітянам за цю несформовану досі національно-патріотичну й духовну платформу.

«Не варто спрощено й прямолінійно трактувати національно-патріотичне виховання, - зазначив ректор НПУ Віктор Андрущенко, - як це завжди відбувалося раніше. Сьогодні ми повинні розуміти, що це комплекс спільних дій усіх сфер і галузей суспільства. Хоча безумовно, що головна функція національно-патріотичного виховання падатиме на плечі освітян і найбільше звичайного вчителя. Наше завдання на сьогодні – сформувати й представити глибокі концептуальні й теоретичні засади, на яких будуватиметься національне патріотичне виховання».

До обговорення питання приєднався заступник Міністра освіти і науки України Андрій Гевко, який висловив своє глибоке зацікавлення питанням в аспекті виховання нового вчителя з новими духовними й інтелектуальними запитами.

Із доповідями та вітальними словами до присутніх звернулися начальник відділу національно-патріотичного виховання Міністерства молоді та спорту України Микола Ляховець та начальник відділу гуманітарної політики Міністерства оборони України Олексій Сергієнко.

Серед учасників заходу виступили 25 ректорів педагогічних університетів з усієї України, директори середніх навчальних закладів Києва та директор Конотопської школи № 7 із Сумщини Сергій Пустовойт, що розповів про експериментальні класи богунівців у школі із посиленим національно-патріотичним вихованням.

Результатом довгого засідання та обговорення під час круглих столів стало стала Резолюція-звернення учасників спільного засідання Асоціації ректорів педагогічних університетів Європи та Президії НАПН України з пропозиціями.

Текст Резолюції-звернення.

«РЕЗОЛЮЦІЯ-ЗВЕРНЕННЯ

учасників сумісного засідання Асоціації ректорів педагогічних університетів Європи і Президії Національної Академії педагогічних наук України «Стратегії Національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 років – ефективні механізми РЕАЛІЗАЦІЇ ТА УПРАВЛІННЯ»

На виконання Стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016–2020 роки, затвердженої Указом Президента України від 13 жовтня 2015 року № 580/2015 у Києві відбулось сумісне засідання Асоціації ректорів педагогічних університетів Європи і Президії Національної Академії педагогічних наук України.

У роботі засідання взяли участь представники органів державної влади, члени Президії НАПН України та працівники її наукових підрозділів, ректори та викладачі вищих педагогічних навчальних закладів, аспіранти і докторанти, директори ЗНЗ, інші фахівці соціальної сфери, усі ті, хто небайдужий до долі України.

Метою його проведення стала актуалізація питань громадянськості та патріотизму підростаючого покоління в умовах зростання викликів, загроз і змін в українському суспільстві; вичленення вузлових проблем, пошук шляхів партнерської взаємодії у сфері національно-патріотичного виховання дітей та молоді.

Учасники засідання підкреслили важливість ухвалення і реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді й констатували, що справа формування українця – громадянина-патріота стала одним із пріоритетів діяльності найвищих органів державної влади.

Водночас учасники засідання відмітили, що спостерігаються негативні тенденції: має місце обмаль фактів успішної реалізації програм національно-патріотичного спрямування; недостатнім є висвітлення у ЗМІ інформації про дії органів влади та громадських організацій у цій сфері; спостерігається невисока компетентність фахівців соціальної сфери, освітян, науковців щодо національно-патріотичного виховання підростаючого покоління; невідпрацьовані міжвідомчі механізми партнерської взаємодії щодо створення системи національно-патріотичного виховання дітей та молоді.

За результатами даного засідання його учасники пропонують наступне:

Адміністрації Президента України:

проводити моніторинг за станом виконання Стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016–2020 роки.

Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України забезпечити:

виконання Стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки, насамперед, через фінансування відповідних програм з Державного бюджету України та місцевих бюджетів;

лобіювання фінансування Державної цільової програми національно-патріотичного виховання на 2016–2020 роки;

налагодження системної взаємодії державних органів з громадськістю для проведення заходів з популяризації прикладів героїчної боротьби Українського народу за незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, відстоювання демократичного, європейського вибору України;

удосконалення системи інформаційного висвітлення ініціатив та проектів національно-патріотичного виховання через ЗМІ, зокрема шляхом створення рубрик, теле- і радіопередач, присвячених цій тематиці.

Міністерству освіти і науки України, Міністерству молоді та спорту України, Міністерству оборони України, Міністерству культури України, НАПН України:

оптимізувати діяльність відомчих структур, наукових установ, які здійснюють наукове та навчально-методичне забезпечення національно-патріотичного виховання дітей та молоді;

проводити щорічно в другій декаді жовтня Форум українських патріотичних справ «Ми – Українці!»;

провести інформаційно-просвітницьку кампанію популяризації історії України, її видатних постатей серед усіх категорій населення;

розробити та реалізувати міжгалузеві програми розвитку краєзнавства та історичного культурного туризму для ознайомлення з історією і культурою різних регіонів України, підтримувати практики, спрямовані на формування патріотизму та історичної пам’яті;

здійснювати постійний моніторинг стану патріотичного виховання українців із залученням відповідних соціологічних служб;

сприяти створенню і впровадженню арт-терапевтичних проектів для реабілітації воїнів АТО, сімей переселенців із зони військового конфлікту;

досліджувати і ширше використовувати арсенал мистецтва у національно-патріотичному вихованні дітей та молоді;

розробити цільові програми та проекти розвитку культури і мистецтва у сільській місцевості через відновлення та розвиток закладів культури і освіти у селі;

створити цикл науково-популярних просвітницьких програм (передач), присвячених історії України та національно-патріотичному вихованню;

Вищим навчальним закладам:

переглянути змістове наповнення чинних програм з різних навчальних дисциплін на предмет відображення у їх змісті пріоритетів, акцентів національно-патріотичного виховання, визначених Стратегією;

розглянути можливість введення відповідних спецкурсів, спеціалізації з національно-патріотичного виховання дітей та молоді;

розробити програму навчального курсу «Національно-патріотичне виховання дітей та молоді» для студентів вишів та слухачів інститутів післядипломної педагогічної освіти, а також його методичне забезпечення;

удосконалити та осучаснити наочні, технічні, словесно-друковані засоби навчання з історії України для загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладів;

активізувати дослідно-експериментальну роботу з національно-патріотичного виховання на базі загальноосвітніх, позашкільних, вищих навчальних закладів, громадських організацій та установ;

впроваджувати ІТ-технології під час висвітлення питань національно-патріотичного виховання, цивільного захисту населення, першої допомоги тощо;

спрямувати зусилля закладів освіти, в т. ч. ВНЗ, на розширення можливостей соціального партнерства на принципах взаємозацікавленого співробітництва з молодіжними та дитячими громадськими організаціями у сфері національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді;

Науковим установам, інститутам післядипломної педагогічної освіти:

актуалізувати науковий і методичний супровід проблеми громадянської освіти упродовж життя людини;

спрямувати діяльність на вивчення сучасних виховних систем, різних форм і методів громадянської діяльності дітей та молоді, розроблення технологій і методик у сфері національно-патріотичного виховання, узагальнення та поширення найкращого інноваційного досвіду у цій сфері;

акцентувати увагу на військово-патріотичному вихованні, формах і методах здійснення профорієнтаційної роботи серед старшокласників на подальшу службу в Збройних силах України;

сприяти розробленню програм з національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді, факультативів, спецкурсів для вдосконалення підготовки педагогічних кадрів на всіх рівнях;

забезпечити підвищення професійної компетентності педагогічних працівників, викладачів ВНЗ, інших фахівців соціальної сфери щодо національно-патріотичного виховання дітей та молоді за допомогою інтерактивних технологій, в т. ч. на рівні наукових установ (Інститут проблем виховання НАПН України);

            Місцевим органам виконавчої влади і місцевого самоврядування:

в умовах реалізації загальнодержавної стратегії децентралізації влади органам місцевого самоврядування активізувати зусилля зі створення та реалізації проектів і програм національно-патріотичного виховання на регіональному, місцевому рівнях та забезпечення їх фінансування;

удосконалити співпрацю органів державної влади та органів місцевого самоврядування з громадськими об’єднаннями, організаціями щодо національно-патріотичного виховання дітей та молоді.

16.12.2015 р., м. Київ