15–17 жовтня 2015 р. відбувся візит делегації НПУ імені М. П. Драгоманова до Вільнюса з метою участі у святкуванні 80-ої річниці з дня заснування Литовського едукологічного університету (Литва) та церемонії вручення відзнак Почесного професора Литовського едукологічного університету ректору НПУ імені М.П. Драгоманова академіку Віктору Андрущенку.

Представницька делегація у складі: В.Андрущенка – ректора НПУ імені М.П. Драгоманова, В. Лавриненка – проректора університету, В. Євтуха – директора Інституту соціології, психології та соціальних комунікацій, Т. Андрущенко – завідувачки кафедри етики та естетики в перший день візиту делегація взяла участь у засіданні Литовсько-Українського історичного клубу на тему: "Литва і Україна: Безпека и Співпраця" за участю представників міністерства оборони Литви та побувала на прийомі у ректора Литовського едукологічного університету Альгірдаса Гайжутіса.

16 жовтня делегація взяла участь в круглому столі на тему: «Підготовка викладачів і дослідження в освіті в контексті глобальних викликів». Ввечері в приміщенні Палацу Великих Князів Литовських відбулося урочисте засідання, присвячене 80-ій річниці з дня заснування Литовського едукологічного університету. Під час засідання ректору нашого університету, академіку В.Андрущенку були вручені відзнаки Почесного професора Литовського едукологічного університету.

Пропонуємо Вашій увазі виступ нашого ректора під час інаугурації:

«Вельмишановні Члени Вченої Ради Університету!

Вельмишановний пане ректоре!

Пані і панове!

Дозвольте висловити Вам слова сердечної вдячності!

Присвоєння мені титулу Honoris cause Вашого чудового університету я розцінюю як знаменний подарок для мене особисто, колективу університету, який я очолюю, для всього українського народу, який бореться з агресором за свою свободу і незалежність.

У ці важкі для України дні руку підтримки подає нам історично великий і талановитий литовський народ, який свого часу витримав удари долі, переміг і тепер вільно й з упевненістю у завтрашньому дні вибудовує власний Дім – світлий, просторий, творчий.

Українці і литовці завжди були поруч. І що характерно: практично завжди боролись проти одного і того ж ворога. Литовське велике князівство, а далі – князівства видатних литовських лицарів – Гедиміна, Ягайла, Вітовта, Ольгерда – розвивали й поширювали у нашому геополітичному просторі прогресивні ідеї, щедро дарували народам глибоку і розмаїту культуру.

Ми високо цінуємо творчі зв’язки українських і литовських митців. Переклад литовською поезії Тараса Шевченка, Івана Франка, Михайла Коцюбинського та Лесі Українки сформували духовну платформу, провідні принципи співпраці – дружбу народів, миролюбство, взаємну допомогу і підтримку.

І хоча історичний процес взаємодії наших народів розвивався не безпроблемно, ми завжди розуміли і підтримували одне одного. Основою для нашої єдності завжди слугували поняття «свободи», «незалежності» і «співпраці».

Яскравим прикладом нашої спільної боротьби було визвольне Польське повстання 1830–1831 років, а у зовсім недалекій історії – так зване Норільське повстання, де литовські і українські в’язні спільною звитягою і ціною життя виборювали свободу і незалежність наших народів.

І сьогодні, коли Україна бореться з окупантом, саме Литва, Ваш талановитий народ, виявляють до нас високу прихильність і шанування, повагу і підтримку.

Присвоєння мені титулу Honoris cause Вашого університету є ще одним свідченням нашої міцної дружби й запорукою співпраці не тільки в галузі освіти, але й у всіх сферах широких виробничих і міжкультурних комунікацій.

З повагою і пієтетом я ознайомився з прогресивними інноваціями в освіту, здійсненими у Вашому університеті. Вони цілком європейські і варті для запозичення українськими університетами.

З особливою повагою і вдячністю звертаюсь до Вашого керманича і мого великого особистого друга, ректора Альгердіса Гейджутіса, який сьогодні є віце-президентом Асоціації ректорів педагогічних університетів Європи. Розроблений і прийнятий нами (разом з професором Моріцом, Німеччина) міжнародно значимий проект Педагогічної конституції Європи, формує аксіологічну платформу підготовки нового вчителя для об’єднаної Європи ХХІ століття.

Шановний пане ректоре! Я приймаю і шаную Ваші глибокі й перспективні погляди щодо модернізації освіти, розвитку культури країн європейського простору, оцінки минулого наших народів і ще більше – наших перспектив у майбутньому.

Ми пишаємось тим, що Ви є нашим Почесним доктором – доктором Honoris cause Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Переконаний, наша дружба і повага буде сприяти взаємному розумінню і тісній співпраці наших народів у європейському просторі.

Ще раз дякую Вам за Вашу довіру. Для мене – це подарунок Долі і висока оцінка мого шляху в освіті. Зобов’язуюсь гідно нести Прапор Литовського ейдукологічного університету, сприяти його ще більш високому визнанню в Україні, на європейському і світовому просторі.

Дякую за увагу»