Студенти і викладачі Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова привітали з 90-літтям і 50-річчям роботи в університеті члена Ради ветеранів НПУ, ветерана ІІ світової війни, професора Євгена Федотовича Безродного. У знак подяки за віддану працю драгоманівці вручили Євгену Федотовичу найвищу нагороду НПУ – Золоту медаль Михайла Драгоманова та подякували за чесність і вірність вчительській професії.

Довідка: Безродний Євген Федотович. Народився 27 серпня 1925 р. в с. Злинка Мало-Висківського району на Кіровоградщині в селянській сім’ї. Закінчив дев’ять класів сільської школи на Донбасі. У 1941 р. став комсомольцем, а у березні 1943р. добровільно вступив до лав Червоної армії. Спочатку пройшов навчання в кулеметній роті 212-гозапасного полку, а потім проходив службу в 39-му гвардійському стрілецькому полку 13-тої гвардійської стрілецької дивізії. У її лавах брав участь у визволенні України, Молдови, Румунії (Кишеневська операція), потім Польщі (Сандомирський плацдарм), де 18 серпня 1944 р. був тяжко поранений і контужений , на лікуванні перебував в евакошпіталі № 5982 м. Харькова до березня 1945р. Після лікування відмовився від інвалідності і попросив направити його на фронт. Брав участь у завершальний Празькій операції в травні 1945р. у складі 117-тої артилерійської дивізії 1-го Українського фронту. В серпні цього ж року перебував у 7-й механізованій бригаді 3-го гвардійського танкового корпусу 1-го Далекосхідного фронт у, де був командиром відділення розвідки. Брав участь у війні з Японією, а також у параді Перемоги над Японією в м. Ворошилов-Усурійському. Після війни з Японією Є.Ф.Безродний пройшов навчання в танковій школі, а з березня 1950 р. служив у 259-му важкому танко-самохідному полку 3-ї танкової Харбінської дивізії (командиром гармати, механіком-водієм, командиром танка ІС-3).

Був відмінником бойової та політичної підготовки. У 1948 р. вступив до лав комуністичної партії, закінчив дивізійно-партійну школу.

Після демобілізації з лав Радянської армії Євген Федорович Безродний повернувся до містечка Катик (нині шахтарське місто Донецької області), де працював секретарем райкому комсомолу, інструктором райкому партії. Тут закінчив 10 клас Катиківської вечірньої школи робітничої молоді. У 1951 р. вступив на факультет міжнародних відносин Київського державного університету імені Т.Г.Шевченка, який закінчив у 1956 р., отримавши спеціальність історика-міжнародника, референта-перекладача.

До 1958р. працював відповідальним секретарем Національної комісії Білоруської РСР в справах ЮНЕСКО, в 1957 р. був радником делегації на 10-й Генеральній конференції ЮНЕСКО в Парижі. Пізніше працював референтом-перекладачем в Білоруському філіалі павільйону Союзголовторгу при Держплані СРСР, завідувачем кабінету політичної освіти Ленінського райкому партії м. Мінська.

У серпні 1961 р. переїхав на постійне місце проживання до м. Києва, де працював редактором літератури з міжнародних питань в Політвидавництві України, секретарем Колегії Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти УРСР.

У 1964 р. захистив кандидатську дисертацію, а в серпні 1965 р. пройшов за конкурсом на посаду старшого викладача у Київському державному педагогічному інституті імені О. М. Горького,де працював до 2001 р. Тут став доцентом, професором, захистив докторську дисертацію. Протягом 13 років очолював кафедру наукового комунізму політології і соціології.

Є. Ф .Безродний має понад 280 друкованих праць, у тому числі монографії, навчальні посібники, статті в журналах і газетах. Він підготував 12 кандидатів і докторів наук. З 2001 р. він на пенсії, але продовжує брати участь в роботі університетської міської і всеукраїнської організації ветеранів війни.

За бойові заслуги Є. Ф. Безродний нагороджений орденами Слави ІІІ ступеня,Вітчизняної війни І ступеня, «За мужність», і 19 медалями, відзнаками «Відмінний кулеметник», «Відмінний танкіст»,військове звання – майор у відставці. У травні 2005р. з нагоди 60-річчя визволення України від фашистських загарбників, за багаторічну сумлінну працю Є. Ф. Безродного нагороджено почесною грамотою від Міністерства освіти і науки України.

Прес-служба університету