Расизм в НПУ: за і проти
- Калинка
- Відвідувач
17 років 2 тижнів тому #490
від Калинка
COM_KUNENA_MESSAGE_REPLIED_NEW
Життя загалом і учительська робота зокрема, як на мене, не для того, щоби терпіти когось чи щось, а для того, щоби дарувати приємні моменти іншим і отримувати від цього задоволення. Незалежно від кольру шкіри...<br><br>Зміст поста відредагований: Калинка, у: 03.12.2007 18:29
Будь-ласка, Увійти , щоб приєднатись до розмови.
- Князь Теней
- Відвідувач
- Логинъ
- Відвідувач
17 років 4 днів тому #551
від Логинъ
COM_KUNENA_MESSAGE_REPLIED_NEW
ту Калинка
>Життя загалом і учительська робота зокрема...
Просто замєчательно! Наївана така, чисто жіноча філософія)))
Так ось. Ті 3-5 \"атборных падонкаф\" власне, дарують приємні моменти не просто іншим, а безпосередньо своїм ближнім. Такий клас живіший і активніший (в т.ч. і в громадському житті школи), ніж клас \"німих кастратів\" (заучок, які цілком вдоволені рутинним навчальним процесом, бо їх мета не бути, а мати). Падонки ж і інші маргінали керуються саме настановою на буття (безпосереднє і екзистенційне переживання реальності, а не опосередковано (підручники, зошити, оцінки, нагороди, атестат, диплом, карєра, повага від людей \"через поважний вік\", врешті,- гарненька така труна). Інша річ, якими засобами падонки цього досягають... Але ціль (буття, а не симуляція) виправдовує! А про мораль судитиме \"іной\".
2 Князь Тіней
Головне, щоб людина просто БУЛА
>Життя загалом і учительська робота зокрема...
Просто замєчательно! Наївана така, чисто жіноча філософія)))
Так ось. Ті 3-5 \"атборных падонкаф\" власне, дарують приємні моменти не просто іншим, а безпосередньо своїм ближнім. Такий клас живіший і активніший (в т.ч. і в громадському житті школи), ніж клас \"німих кастратів\" (заучок, які цілком вдоволені рутинним навчальним процесом, бо їх мета не бути, а мати). Падонки ж і інші маргінали керуються саме настановою на буття (безпосереднє і екзистенційне переживання реальності, а не опосередковано (підручники, зошити, оцінки, нагороди, атестат, диплом, карєра, повага від людей \"через поважний вік\", врешті,- гарненька така труна). Інша річ, якими засобами падонки цього досягають... Але ціль (буття, а не симуляція) виправдовує! А про мораль судитиме \"іной\".
2 Князь Тіней
Головне, щоб людина просто БУЛА
Будь-ласка, Увійти , щоб приєднатись до розмови.
- Самі знаєте хто
- Автор теми
- Відвідувач
- Калинка
- Відвідувач
17 років 4 днів тому #565
від Калинка
COM_KUNENA_MESSAGE_REPLIED_NEW
в бік Логинъ
Ну не знаю про яких німих кастратів тут мова ведеться. Я все ж про людей говорила, маленьких, та ж людей, чорних, та все ж людей...Мета життя яких не витерти об \"ближнього\" ноги, а подати йому руку (як то між людьми ведеться)
Зміст поста відредагований: Калинка, у: 17.12.2007 19:18<br><br>Зміст поста відредагований: Калинка, у: 17.12.2007 19:20
Ну не знаю про яких німих кастратів тут мова ведеться. Я все ж про людей говорила, маленьких, та ж людей, чорних, та все ж людей...Мета життя яких не витерти об \"ближнього\" ноги, а подати йому руку (як то між людьми ведеться)
Зміст поста відредагований: Калинка, у: 17.12.2007 19:18<br><br>Зміст поста відредагований: Калинка, у: 17.12.2007 19:20
Будь-ласка, Увійти , щоб приєднатись до розмови.
- Логинъ
- Відвідувач
17 років 4 днів тому #568
від Логинъ
COM_KUNENA_MESSAGE_REPLIED_NEW
Соромно, дівчино, не знати звідки цей колоритний мікрообраз! Та ж з Неофітів Шевченкових, з інтродукції! У тканині мого тексту він - ремінісценція. По-перше, для попсового ефекту (що вдалося, чи не так? ), по-друге, як творче переосмислення цього образу в просторі сучасному. У Ш. \"кастрати німиє\" - помошники, поборники самого Бога (Бога-Отця). Звичайно, тут не буквально. Мається на увазі отой величезний бюрократичний апарат Імперії, власне, тіло, головою якого був імператор (у Шевченка - Бог). Причому, цілком прозорим є глузливий тон (помощники, поборники). У цьому ж дусі і у мене майбутні \"гвинтики системи\" так названі.
Подати руку навіщо? Для поцілунку, як піп? Можна ще аристократично подати два пальці!
Якщо серйозно, то все, звичайно ж зрозуміло. Але ж світ зітканий з парадоксів. Не завжди подати руку означає допомогти, врятувати, абощо. Так само далеко не завжди ті діти, що \"вимучують\" вчителя на уроці є поганими. В цьому винен сам вчитель, бо ж не зміг спрямувати їх енергію в конструктивне русло. А ЯКЩО ХАРИЗМИ НЕМА - ХАЙ НЕ ЛІЗЕ НА ПЕДАГОГІЧНУ НИВУ! АБО Ж ХАЙ ТУПО ТЕРПИТЬ ЗНУЩАННЯ! Може, коли він помре від сердцевого нападу прямо на уроці, у цих бешкетників відбудеться злам, і вони стануть відомими діячами (бо ж їх життєвість, вітальність нікуди не зникне). А такому вчителеві туди й дорога. Може, це і була його функція в житті - пробудити совість якогось майбутнього діяча/героя/святого.
Ваи не здається, що таке тотальне людинолюбство і всепрощення принижує саму людину? \"Я, мовляв, такий слабкий і недосконалий то буду і до інших поблажливо ставитися\". І що то буде? Будемо повзати у своїх соплях? А де ж Особистість? Сильна, горда, вільна, аморальна, як природа, врешті-решт. Вона не у співчутті, але у стражданні, самотності, подвижництві, тощо.
На останок скажу таке: ця проблема не нами поставлена, і не нам, звичайно ж, її тутечки вирішити. На пам\"ять приходить видатна українська поетеса Анна Ахматова:
Чем хуже этот век предшествующих? Разве
Тем, что в чаду печали и тревог
Он к самой черной прикоснулся язве,
Но исцелить ее не мог.
IMHO, саме про цю проблему говорить поетеса
Початки - Достоевський, Ніцше. Розвиток - модерн.
Зміст поста відредагований: Логинъ, у: 17.12.2007 21:05<br><br>Зміст поста відредагований: Логинъ, у: 17.12.2007 21:07
Подати руку навіщо? Для поцілунку, як піп? Можна ще аристократично подати два пальці!
Якщо серйозно, то все, звичайно ж зрозуміло. Але ж світ зітканий з парадоксів. Не завжди подати руку означає допомогти, врятувати, абощо. Так само далеко не завжди ті діти, що \"вимучують\" вчителя на уроці є поганими. В цьому винен сам вчитель, бо ж не зміг спрямувати їх енергію в конструктивне русло. А ЯКЩО ХАРИЗМИ НЕМА - ХАЙ НЕ ЛІЗЕ НА ПЕДАГОГІЧНУ НИВУ! АБО Ж ХАЙ ТУПО ТЕРПИТЬ ЗНУЩАННЯ! Може, коли він помре від сердцевого нападу прямо на уроці, у цих бешкетників відбудеться злам, і вони стануть відомими діячами (бо ж їх життєвість, вітальність нікуди не зникне). А такому вчителеві туди й дорога. Може, це і була його функція в житті - пробудити совість якогось майбутнього діяча/героя/святого.
Ваи не здається, що таке тотальне людинолюбство і всепрощення принижує саму людину? \"Я, мовляв, такий слабкий і недосконалий то буду і до інших поблажливо ставитися\". І що то буде? Будемо повзати у своїх соплях? А де ж Особистість? Сильна, горда, вільна, аморальна, як природа, врешті-решт. Вона не у співчутті, але у стражданні, самотності, подвижництві, тощо.
На останок скажу таке: ця проблема не нами поставлена, і не нам, звичайно ж, її тутечки вирішити. На пам\"ять приходить видатна українська поетеса Анна Ахматова:
Чем хуже этот век предшествующих? Разве
Тем, что в чаду печали и тревог
Он к самой черной прикоснулся язве,
Но исцелить ее не мог.
IMHO, саме про цю проблему говорить поетеса
Початки - Достоевський, Ніцше. Розвиток - модерн.
Зміст поста відредагований: Логинъ, у: 17.12.2007 21:05<br><br>Зміст поста відредагований: Логинъ, у: 17.12.2007 21:07
Будь-ласка, Увійти , щоб приєднатись до розмови.
Час відкриття сторінки: 1.529 секунд