Крути 1918 р.: твій погляд і оцінка уроків історії

“Коли треба буде, коли не знайдеться інших виходів і можливостей – Крути мусять бути. Потрібно вічно про це пам’ятати і не забувати. Менше буде прикрих несподіванок. Крути – це символ нашої вічної непідготовленості, символ вічної нашої самотності перед лицем фатальної небезпеки, і то не завжди тільки з нашої вини”.

Чи слід українській молоді бути готовими до Крут?
Чи залежало від тодішнього уряду: бути чи не бути смерті 300 студентів та гімназистів у січні 1918 року?
Чи насправді мусять бути такі жертви, коли не знайдеться інших виходів та можливостей?
Чи зараз належно вшановують українці пам'ять героїв Крут?
Чи здатна українська молодь на подібний вияв патріотизму сьогодні?
Вислови свою думку.<br><br>Зміст поста відредагований: newsmaker, у: 25.01.2008 11:16

На мій погляд, українці не належним чином вшановують пам'ть тих іноді невідомих героїв, що щедро клали голову за нашу сьогоднішню державу.
А серед сучасної молоді України і поготів не знайдеться навіть одиниць, здатних піти на таку самопожертву . Сучасна молодь краще струїть себе алкоголем і наркотиками, ніж буде здатна на величний подвиг заради майбутнього нових поколінь.
Коли ж справді в житті настає безвихідна ситуація - Крутам бути. Єдине - це чи встигне українська держава виховати те покоління своїх безкорисливих патріотів із полум'яною вірою і великими, добрими серцями, здатними пожертвувати найдорожчим заради блага всіх!!!!!

\&quot;Он-лайн дискусія\&quot;, кажете?
Яка може бути дискусія, коли тут у всіх однакова жлобська думка... Про те, що це були герої.
Добре, нехай так, вони герої. А хто ми? Нащадки тих, хто мовчав і жував під ковдрою? Тих, хто не потрапив до Биківні.
Друге питання. Які наслідки цієї дискусії? Поговорили й забули? Навіщо вона потрібна? Їх і так уже й багато. Чи, можливо, я помиляюсь? В учасників прокинеться історична пам*ять і вони почнуть кидати бомби в буржуїв? Чи підпишуть безкомпромісну резолюцію про висадку на Марс?
????

\&quot;Чи здатна українська молодь на подібний вияв патріотизму сьогодні?\&quot; - про який патріотизм ви кажете? Можна його здати в архів. Виявляти патріотизм, за тодішніми поняттями, означало брати до рук зброю і йти вбивати, при цьому ризикуючи самому зловити кулю чи багнета в ребро.

\&quot;Чи насправді мусять бути такі жертви, коли не знайдеться інших виходів та можливостей?\&quot;
Звичайно, не має бути таких жертв. Взагалі не має бути жертв. Кому вони треба? Хіба що телебаченню, але й воно, певно, не здатне буде про них розповісти. Уявіть собі, у новинах ми почуємо \&quot;452 драгоманівці намагалися штурмом взяти Кабінет міністрів\&quot; - ми не повіримо, ми подавимося поп-корном біля екрану.
До терору, товариші!

Так, драгоманівські студенти аж надто критично ставляться до подібних історичних подій. Можливо, той архетип, те колективне несвідоме, той історичний ген, що в тобі, просто просить у тебе, Самі знаєте хто, простої поваги до свого минулого. Хоча, погоджуюсь, зараз аж надто переоцінюють роль історії та культури як консолідуючих цінностей та об'єднуючої ідеї в сучасній Україні. Але забери у тебе минуле, що ти будеш робити! Ти нічого не знатимеш, нічого не вмітимеш, не знатимеш чий ти син і що ти маєш! Тоді навіть попутний вітер не буде в силах допомогти тобі дійти до визначеної мети.
А Крути - це, на мій погляд, просто приклад самопожертви молоді, її волі і розуму, на який зараз буде здатний не кожен. Набагато простіше просто зануритись у вигаданий світ супергероїв із фільмів, мультиків і комп. ігор. А коли( звичайно не потрібно, щоб таке сталося) настане переломний момент і держава потребуватиме твоєї допомоги, ти сховаєшся в куточку і скажеш - нехай влада все вирішує все за мене.