Крути 1918 р.: твій погляд і оцінка уроків історії
- KvitKa
- Відвідувач
16 років 10 місяців тому #722
від KvitKa
COM_KUNENA_MESSAGE_REPLIED_NEW
Відверто - з вами погодитися можна. Надто складною була наша історія і багато хто на ній зараз намагається спекутулювати: політики чи не дуже хороші історики! Особливо обросла міфами, вигадками, ілюзіями поняття української національної ідеї. З категорією національної ідеї всі, кому не ліньки - журналісти, націоналісти... - зробили казна що! Чи не просто було б просто виконувати свою справу: лікарям - лікувати, вчителям - вчити, будівельникам - будувати, а не знову і знову шукати та фантазувати на рахунок національної ідеї. На рахунок постмодерну - українцям ще років 30-40 жити у індустріальній епосі, а постмодерні наративи живуть десь у штатах чи у деяких куточках Європи в думках Дельоза, Ліотара і Дерріди, а не в душах людей.
На рахунок Крут, хотілося б відзначити, що нашій системі освіти далеко ще до виховання такого рівня патріотизму, який демонструє нам така подія. Так, можливо у юнаків не було іншого виходу, але ж НЕВЖЕ лише безвихідь рухала молоддю віддавати свої життя і в роки Великої Вітчизняної війни (так, тоді була комуністична система виховання, диктатурні методи суспільного співжиття...). Однак, можливо, сучасній системі освіти слід запозичити щось із тодішньої системи виховання патріотизму. Адже, \"голий\" патріотизм - це шлях консолідації і безкорисливої праці на благо Батьківщини....
Просто хотілося б пам'ятати про подію під Крутами. Бо ті хлопці все таки за ЩОСЬ стояли, а не просто із безвиході! Хоча, це ЩОСЬ зараз не є в Україні таким, як його представляли ті безіменні герої, і по іншому пишуть в книжках історії і по-іншому вкарбували ми Крути у сіру речовину своєї голови.<br><br>Зміст поста відредагований: KvitKa, у: 26.01.2008 14:36
На рахунок Крут, хотілося б відзначити, що нашій системі освіти далеко ще до виховання такого рівня патріотизму, який демонструє нам така подія. Так, можливо у юнаків не було іншого виходу, але ж НЕВЖЕ лише безвихідь рухала молоддю віддавати свої життя і в роки Великої Вітчизняної війни (так, тоді була комуністична система виховання, диктатурні методи суспільного співжиття...). Однак, можливо, сучасній системі освіти слід запозичити щось із тодішньої системи виховання патріотизму. Адже, \"голий\" патріотизм - це шлях консолідації і безкорисливої праці на благо Батьківщини....
Просто хотілося б пам'ятати про подію під Крутами. Бо ті хлопці все таки за ЩОСЬ стояли, а не просто із безвиході! Хоча, це ЩОСЬ зараз не є в Україні таким, як його представляли ті безіменні герої, і по іншому пишуть в книжках історії і по-іншому вкарбували ми Крути у сіру речовину своєї голови.<br><br>Зміст поста відредагований: KvitKa, у: 26.01.2008 14:36
Будь-ласка, Увійти , щоб приєднатись до розмови.
- Логинъ
- Відвідувач
16 років 10 місяців тому #723
від Логинъ
COM_KUNENA_MESSAGE_REPLIED_NEW
Дякую за розгорнуту відповідь!
Знаєте, здається мені, що \"свою справу\" виконувати також немає сенсу. Своя справа - для хліба, а от для душі треба б щось абстрактніше: розвивати підпілля, створювати терористичні осередки у великих містах, виробляти помаленьку нітрогліцирин, готуючись здійснити чергову Революцію. І треба діяти швидко, щоб до початку Третьої світової вже мати владу в руках. Скільки можна дивитись на цих бидлюків-політиків і хавати те, що вони говорять?! Це на рахунок /щодо/ вічно актуального - \"что делать?\" ...І хлопці з-під Крут будуть \"відімщені\"
На рахунок /стосовно/постмодерну, то він - не релігія, тому в душі жити і не повинен.У свідомості ж тих, кому дано живе й зараз. А щодо всіх інших, то їм що 30 років, що 300:laugh:
\"безкорисливої праці на балго Батьківщини\"
Найбільша користь державі буде тоді, коли кожен \"добросовєстно\" працюватиме для свого блага, а не з дрібного марнославства мріятиме про подвиги.
На рахунок / відносно/ ТОГО, за що вони стояли. От мені чомусь здається, що в такі моменти особливо і не знаєш, за що, навіщо, ітеде. Відчуваєш, що повинен це зробити, і це відчуття настільки глибоке, що розум нєрвно куріт в сторонке. Тому, напевне, не варто говорити про \"представлення\" /уявлення/.
<br><br>Post edited by: Логинъ, at: 2008/01/26 18:31
Знаєте, здається мені, що \"свою справу\" виконувати також немає сенсу. Своя справа - для хліба, а от для душі треба б щось абстрактніше: розвивати підпілля, створювати терористичні осередки у великих містах, виробляти помаленьку нітрогліцирин, готуючись здійснити чергову Революцію. І треба діяти швидко, щоб до початку Третьої світової вже мати владу в руках. Скільки можна дивитись на цих бидлюків-політиків і хавати те, що вони говорять?! Це на рахунок /щодо/ вічно актуального - \"что делать?\" ...І хлопці з-під Крут будуть \"відімщені\"
На рахунок /стосовно/постмодерну, то він - не релігія, тому в душі жити і не повинен.У свідомості ж тих, кому дано живе й зараз. А щодо всіх інших, то їм що 30 років, що 300:laugh:
\"безкорисливої праці на балго Батьківщини\"
Найбільша користь державі буде тоді, коли кожен \"добросовєстно\" працюватиме для свого блага, а не з дрібного марнославства мріятиме про подвиги.
На рахунок / відносно/ ТОГО, за що вони стояли. От мені чомусь здається, що в такі моменти особливо і не знаєш, за що, навіщо, ітеде. Відчуваєш, що повинен це зробити, і це відчуття настільки глибоке, що розум нєрвно куріт в сторонке. Тому, напевне, не варто говорити про \"представлення\" /уявлення/.
<br><br>Post edited by: Логинъ, at: 2008/01/26 18:31
Будь-ласка, Увійти , щоб приєднатись до розмови.
Час відкриття сторінки: 0.368 секунд