На що перетворюється студенство?

Та все ж ми вже давно не школярі і на парах ніхто не тримає. Студенти - люди вільні, принаймні настільки, наскільки їм дозволяє їхня(перепрошую за інтелігентський штамп) свідомість.
Приклад простіший: коли за астрономчні суми в магазині нам підсовують сурогат - ми обурюємось, чому ж нас не хвилює якість \"освітньої послуги\"? За неї теж хтось платить:або ти, або держава!?

По-перше, люди вільні в принципі, а пріорі. Санкція свідомості тут ні до чого, адже буття передує сутності (свідомості).
По-друге, \"свдомість\" - не штамп, а поняття (див. відповідні словники). А, наприклад,вираз \"статус національного університету\" - штамп, адже це чиста умовність. Нічого особистого, просто набридла ця риторика... Дивись не все спокійними очима! Не порада, боже збав!
Дякую гречно за простоту аргументації! Особливий респект за вишукану образність!

Я анічогісінько не плачу, тому, очевидно, мене хвилює мало. Не про якість же йдеться, а про кількість. Звичайна кількісна нестача аудиторій

Отаке... Соррі, коли що не до ладу

На таке ставлення з боку деканату (\"аудиторія\" коло туалету) студенти, які поважають себе, мають відповідати просто - розвертатися і йти з такої \"аудиторії\" й пари на... Бо результативність такої пари дорівнюватиме повній її відсутності. А наступного разу працівники деканату тричі подумають над тим, як засунути усіх студентів у нормальні аудиторії. Втім, зазвичай у деканаті дуже добре знають, яка група здатна розвернутися й піти, а яка група, даруйте, - \"овци\" - тож відповідно й розклад складають.

На таке ставлення з боку деканату (\"аудиторія\" коло туалету) студенти, які поважають себе, мають відповідати просто - розвертатися і йти з такої \"аудиторії\" й пари на... Бо результативність такої пари дорівнюватиме повній її відсутності. А наступного разу працівники деканату тричі подумають над тим, як засунути усіх студентів у нормальні аудиторії. Втім, зазвичай у деканаті дуже добре знають, яка група здатна розвернутися й піти, а яка група, даруйте, - \"овци\" - тож відповідно й розклад складають.

to Логинъ

Отже,під штампом( штамп - вислів, що позначає якесь ПОНЯТТЯ і багаторазово механічно повторюється без творчого осмислення)мала на увазі не свідомість загалом, а \"студентську свідомість\", та насправді від цього мало що змінюється...Правда. Часто до неї апелюють.
Бути спокійним - це добре, та, напевне, вислів \"моя хата зкраю\" через це і приклеївся до українців - надто спокійні в них очі

Знову ж таки нічого особистого. Доречі, теж не плачу, але як кажуть сусіди-москалі, \"за дєржаву обідно\"...

Калинко!
Мовний штамп це вислів лише формально, а семантично – фразеологізм (ну і функціонує відповідно). Вислів далеко не завжди позначає поняття, хоча б тому, що не все життя можна звести до наукових категорій. Є ще мистецтво (по-суті, міфологія, якщо це дійсно мистецтво, а не „реалізм”) що відображає найсуттєвіше (в протилежність науці) образами, а не поняттями. Але все це не по-суті, бо, говорячи про штампи інтелігентської свідомості мав на увазі не усталені МОВНІ кліше (наприклад, як у діловому стилі), а СМИСЛИ, які функціонуючи у просторі культури (культура як знакова система), тяжіють до тих чи інших дискурсів, з їх характерною проблематикою. Але ж і смисли ці стають штампами врешті-решт, ганебним епігонством навіть. Конкретний приклад? Соціально-критичний пафос 19 століття. Адже нестача аудиторій, пара біля вбиральні, „не гідна статусу національного університета”, як на мене, саме в цьому руслі. Тому і кажу: банальщина. Було вже це все, боролися, лягали кістьми, а толку, вибачте на слові? Не ріки, море крові у нас і тотальна маніпуляція суспільною свідомістю („Великий інквізитор” ще гірше, ніж моря крові) на Заході. Аристократична байдужість і презирство до „соціальних” проблем чи плебейська „активність” (фактично, звичайна темна воля, хоч як би не намагалися її „облагородити”, що це, мовляв, дух, що тіло рве до бою. Саме це „рве” вже слух ріже!)? Питання не риторичне. Я не містик, боже збав! Декаденство, наприклад, така ж банальщина у наш час як і критичний реалізм. Але ж і мій цей дидактичний опус теж банальщина!!! Проте, „смію” надіятися, що ні! Я ж всього лише відповідаю на репліку, ні в якому разі не наголошуючи на всезагальній значимості. Шкода, що на форумі відсутні ЛС.

Щодо хати. Міщанський, дрібнобуржуазний самообман! Все одно знайдеться такий, що „позариться” на твою „хату”, навіть якщо це старезна халупа на вигоні з соломяною стріхою. Зовсім інша справа коли коли у тебе ні хатинки, ані жінки. Тоді і не актуально все соціальне, зовнішні форми. І на „дєржаву” плювати. „Возлюби” тих, живих, хто поруч і буде з тебе! Такий собі Сковорода) Або ж вічний циган Вронський...
Тема без кінця-краю...

Каламутно? Но я не виноват – такой уж я поэт.